Інтраопераційна профілактика ускладнень хірургічного лікування стоматологічних хворих (91655)

Посмотреть архив целиком

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П.Л. ШУПИКА


Саєнко Володимир Леонідович

УДК: 616-08-39.71+616–06+616-089+616.31




Інтраопераційна профілактика Ускладнень хірургічного лікування стоматологічних хворих


14.01.22 – стоматологія


Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук













Київ – 2008


Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі хірургічної стоматології Кримського державного медичного університету ім. С. І. Георгієвського МОЗ України

Науковий керівник доктор медичних наук, професор Безруков Сергій Григорович,

Кримський державний медичний університет ім. С. І. Георгієвського МОЗ України,

кафедра хірургічної стоматології, завідувач кафедри

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Рябоконь Євген Миколайович,

Харківський національний медичний університет МОЗ України,

кафедра терапевтичної стоматології, завідувач кафедри

доктор медичних наук, професор

Ткаченко Павло Іванович,

Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України, кафедра дитячої хірургічної стоматології і пропедевтики хірургічної стоматології з реконструктивною хірургією голови і шиї, завідувач кафедри

Захист відбудеться «5» вересня 2008 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.613.09 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 10-а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розіслано «1» серпня 2008 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради, І. П. Мазур

професор


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність проблеми. Післяопераційний відновний процес перебуває в тісній залежності від зовнішніх та внутрішніх чинників. До головних із них належать травматичність хірургічного втручання і адекватність терапевтичних заходів (В. Н. Балин, Н. М. Александров, 1998; О. О. Тімофєєв, 2004). Навіть у разі дотримання хірургом усіх вимог ранні післяопераційні ускладнення виникають у 6–15 % хворих. При цьому істотно знижується якість лікування (Ю. П. Алтухов, 1985; И. И. Минец, 1998; Н. Н. Ганіев і співавт., 2004).

Поняття «сучасна медицина» ототожнюють з появою і застосуванням у практиці нових високоефективних технологій (А. Г. Гулюк, 2002; А. Чарчоглян, Л. Брусова, 2003; В. О. Маланчук і співавт. 2006; Є. М. Рябоконь, О. Н. Мищенко, 2008). Так, значного поширення в клініці набули малотравматичний хірургічний інструментарій, біорезорбтивний шовний матеріал, методи фізіотерапії. Особливої уваги надають застосуванню нових лікарських препаратів патогенетичного спрямування. Медикаментозна терапія переважно спрямована на профілактику ранової інфекції і редукцію запальних процесів (Ю. И. Бернадский, 1998; Г. П. Рузін і співавт., 2005). У комплекс лікування хірургічних стоматологічних хворих рекомендують також вводити імунокоректори, інгібітори протеолізу, поліферментні та антигістамінні препарати (В. О. Кудінов, 1990; Я. Б. Крепкер, И. Е. Шахнес, 1991; V. К. Ghaпta та співавт., 1991; H. Schioth, V. Chhajlani, R. Muceniece та співавт., 1996; Е. М. Важничая, 1997; G. Klein, W. Kullich, 2000; В. С. Сальев, 2004). Встановлено, що для оптимізації умов перебігу репаративного процесу і поліпшення естетичного ефекту в комплекс лікувальних заходів належить вводити фармакологічні засоби у ранні терміни (не чекаючи появи перших ознак післяопераційних ускладнень), зокрема під час або до початку хірургічного втручання з метою інтраопераційної профілактики ушкоджень (С. А. Алишанов, К. Г. Абалмасов, 2006). При цьому через загрозу, зумовлену високою ймовірністю розвитку ускладнень поліпрагмазії, перевагу надають фармакологічним препаратам з комплексною дією (И. А. Варфоломеева, 1999; В. В. Полий, 2000; Т. П. Кравець, 2001; П. Д. Шабанов та співавт., 2005), до яких можна зарахувати «L-лізину есцинат» і «Тіотріазолін».

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна праця є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри хірургічної стоматології Кримського державного медичного університету ім. С. І. Георгієвського «До-, інтра- та післяопераційна профілактика розвитку ускладнень у хворих стоматологічного профілю» (шифр 02/24; № держреєстрації 0104U004103). Здобувач є співавтором окремого фрагменту вищезгаданої теми.

Мета дослідження – підвищення ефективності комплексного лікування хворих стоматологічного профілю та зменшення частоти післяопераційних ускладнень за рахунок місцевого і загального інтра- та післяопераційного застосування препаратів «L-лізину есцинату» і «Тіотріазоліну».

Згідно з поставленою метою, нами визначено такі завдання:

1. Проаналізувати місцеві клінічні показники в ранній післяопераційний період з використанням традиційного методу лікування хворих після стандартних хірургічних втручань у щелепно-лицевій ділянці (часткова паротидектомія при аденомі привушної залози).

2. Вивчити віддалені наслідки комплексного лікування хворих стоматологічного профілю після хірургічних втручань у разі місцевого і загального інтра- та післяопераційного використання препаратів «L-лізину есцинату» й «Тіотріазоліну».

3. З’ясувати особливості процесу загоєння ран шкіри обличчя і шиї на тлі профілактичної інтра- та післяопераційної терапії за допомогою локальної термометрії і біопотенціометрії.

4. Уточнити за показниками активності дегідрогенази в сироватці крові та нейтрофілах периферичної крові, рівнями анаеробного гліколізу і пригнічення окисних, процесів ефективність застосування різних методик лікування хворих основної і контрольної груп.

5. Оцінити ефективність профілактичних заходів із застосуванням препаратів «L-лізину есцинату» та «Тіотріазоліну» для запобігання ускладнень хірургічного лікування хворих стоматологічного профілю за динамікою змін показників продуктів ліпідного обміну і перекисного окислення ліпідів (ПОЛ).

6. Дослідити процес загоєння ран шкіри обличчя і шиї на тлі інтра- та післяопераційної медикаментозної профілактики із використанням цитологічного аналізу.

Об’єкт дослідження – післяопераційний рановий процес у хворих стоматологічного профілю після хірургічного втручання.

Предмет дослідження – вплив методики інтра- та післяопераційної профілактики (з використанням препаратів «L-лізину есцинату» і «Тіотріазоліну») на клінічний перебіг запальних і відновних реакцій у м’яких тканинах щелепно-лицевої ділянки, а також на показники лабораторних і функціональних методів дослідження у хворих після хірургічного лікування аденоми привушної залози.

Методи дослідження – клінічні, біохімічні, цитобіохімічні, цитологічні, а також додаткові функціональні (електродермографія і локальна термометрія) з метою оцінки ефективності хірургічного лікування хворих стоматологічного профілю в умовах застосування традиційного і запропонованого методів медикаментозної терапії. Статистичний метод для визначення вірогідності результатів.

Наукова новизна дослідження. Вперше розроблено методику інтра- та післяопераційної місцевої і загальної терапії ранового процесу із застосуванням препаратів «L-лізину есцинату» і «Тіотріазоліну» та підтверджено її ефективність. Уперше на тлі використання згаданих препаратів вивчено цитобіохімічні показники лактатдегідрогенази (ЛДГ) і сукцинатдегідрогенази (СДГ) нейтрофілів периферичної крові, ЛДГ в сироватці крові, продуктів ліпідного обміну (ліпопротеїни високої щільності – ЛПВЩ, ліпопротеїни низької щільності – ЛПНЩ, холестерин, тригліцериди) і ПОЛ – малоновий діальдегід (МДА) у сироватці крові, а також результати цитології у прооперованих хворих стоматологічного профілю. Крім того, вивчено зміни значень локальної термометрії і біопотенціометрії в умовах використання запропонованих лікувально-профілактичних медикаментозних засобів.

Обґрунтовано за допомогою клініко-лабораторних досліджень доцільність використання запропонованого методу інтраопераційної профілактики ушкоджень хірургічного лікування стоматологічних хворих.

Проведено порівняльну оцінку ефективності традиційного і запропонованого методів інтра- і післяопераційної профілактики із включенням препаратів «L-лізину есцинату» та «Тіотріазоліну».

Новизна і пріоритетність дисертаційного дослідження підтверджується рішенням Державного комітету України з питань науки та інтелектуальної власності про видачу двох патентів на винахід: «Спосіб профілактики післяопераційних ускладнень у хірургічній стоматології» (№ U2006 02455 від 15.09.2006 р.), «Спосіб оцінки процесів репарації в м’яких тканинах щелепно-лицевої ділянки» (№ U2006 09481 від 15.02.2007 р.).

Практичне значення одержаних результатів дослідження. Розроблено методику інтра- та післяопераційної профілактики ускладнень хірургічного лікування хворих стоматологічного профілю, в основу якої покладено поєднане використання препаратів «L-лізину есцинату» і «Тіотріазоліну», що мають комплексну місцеву і загальну дію.

На підставі результатів поглибленого клінічного обстеження хворих встановлено, що в ранній післяопераційний період у хворих основної групи на тлі застосування запропонованої методики запальні реакції (гіперемія, набряк, інфільтрація, больовий компонент, ексудація) мають менш виразний і тривалий перебіг. Це сприяє зменшенню кількості ранніх післяопераційних ускладнень (кровотеч з рани, гематом, надмірного набряку, больової реакції, нагноєння), а надалі – поліпшенню якості рубця, що сформувався.


Случайные файлы

Файл
63366.rtf
138164.rtf
80718.rtf
14411-1.rtf
35280.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.