Імунологічні особливості діагностики і лікування травматичних ерозії рогівки (91651)

Посмотреть архив целиком

НАЦІОНАЛЬНА медична академія

післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика






УДК 617.713-002.446-001-08-035



ІМУНОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ І ЛІКУВАННЯ ТРАВМАТИЧНИХ ЕРОЗІЇ РОГІВКИ




14.01.18 - офтальмологія


Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук









Київ – 2008


Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Луганському державному медичному університеті МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Петруня Андрій Михайлович, Луганський державний медичний університет МОЗ України, в.о. завідувача кафедри офтальмології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Венгер Галина Юхимівна, Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри офтальмології

доктор медичних наук, професор Сухіна Людмила Олексіївна, Донецький державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри очних хвороб факультету післядипломної освіти

Захист дисертації відбудеться «_16_»__ травня__2008 р. о _11_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.613.05 при Національній медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України (Україна, Київ, просп. Комарова, 3, Київська міська клінічна офтальмологічна лікарня «Центр мікрохірургії ока», кафедра офтальмології НМАПО ім. П.Л.Шупика)

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України (04112, м.Київ-112, вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий « __15_» __ квітня __ 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент Н.С.Лаврик


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Хвороби рогівки, зокрема травматичного генезу, є однією з основних причин сліпоти і слабобачення серед населення. Вважається, що зі всіх хворих, які приходять на амбулаторний прийом, у кожного четвертого виявляється захворювання рогівки (Філіппенко В.І. і співавт., 1987; Сухіна Л.О. і співавт., 2006).

У даний час травматичні кератити є однією з основних причин звертання хворих за офтальмологічною допомогою. Це обумовлено, перш за все, значним числом осіб, зайнятих виробництвом у нашій країні при недостатньому дотриманні правил техніки безпеки і зниженням настороженості населення у плані профілактики травм органу зору (Риков С.О., 2004; Сергієнко М.М. і співавт., 2004). Як правило, пацієнти, що перенесли травму ока, звертаються за допомогою до офтальмолога на амбулаторний прийом з приводу травматичної ерозії рогівки (ТЕР). Більш важкі травматичні кератити вимагають у більшості випадків стаціонарного лікування (Бездітко П.А. і співавт., 2001; Дьомін Ю.А. і співавт., 2004; Жабоєдов Г.Д. і співавт., 2004).

Не дивлячись на застосування сучасних методів при лікуванні травматичних пошкоджень рогівки, нерідко у хворих спостерігається розвиток ускладнень у вигляді інфікування, бактерійного кон’юнктивіту і кератиту, рецидивуючої ерозії, помутніння і виразки рогівки (Майчук Ю.Ф., 1999, 2000; Сухіна Л.О. і співавт., 2004, 2006). Тому лікування хворих на травматичні пошкодження рогівки вимагає подальшого вдосконалення.

Сучасне лікування травматичних пошкоджень рогівки включає застосування антибактеріальних препаратів для профілактики вторинної інфекції, стимуляторів регенерації, протизапальних препаратів (Морозов В.І. і співавт., 2001). Переважно використовують очні краплі і мазі, та лише у більш важких випадках виникає необхідність парентерального, парабульбарного або субкон’юнктивального застосування препаратів, а також проведення оперативного лікування (Новицький І.Я. і співавт., 2004; Сухіна Л.О. і співавт., 2004).

Разом із значними досягненнями в створенні нових типів лікарських препаратів, зокрема, в офтальмології, в даний час існують проблеми їх біодоступності, цілеспрямованої доставки ліків безпосередньо в патологічний осередок, токсичності і побічних ефектів, тривалості дії і стійкості препарату у фізіологічних умовах (Морозов В.І. і співавт., 2001). Препарати, які використовуються в традиційних лікарських формах, як правило, обмежено проникають через бар’єр біологічних мембран. Вельми перспективним сучасним фармакоклінічним підходом в цьому напрямку є використання ліпосомальних форм препарату, при цьому лікарська субстанція розташована в ліпідній капсулі. Це сприяє вільному проникненню препарату через біомембрани до патологічного осередку, зниженню токсичності ліків і їх пролонгованій дії (Дудніченко А.С. і співавт., 2001; Tanja P.A.M. Slegers e.a., 2000; Shigeru Kawakami e.a., 2001).

Одним з нових препаратів подібної дії є ліпофлавон – очні краплі виробництва ЗАО «Біолек» (Харків, Україна). Ліпофлавон є ліпосомальною композицією природного фосфатидилхоліну лецитину і біофлавоноїду кверцетину. Кверцетин, який відноситься до групи біофлавоноїдів, володіє антиоксидантною дією, гальмує синтез протизапальних лейкотрієнів, знижує патологічно підвищену судинно-тканинну проникність і сприяє нормалізації тканинної трофіки (Ковальов В.Б. і співавт., 1999; Cornish K.M. e.a., 2002; Yoshizumi M. e.a., 2002). Лецитин (фосфатидилхолін), який містить поліненасичені жирні кислоти, володіє антиоксидантними, антигіпоксичними і мембраностабілізуючими властивостями, сприяє репарації тканин (Пасечнікова Н.В. і співавт., 2005, 2006; Zhu N. e.a., 2007). Препарат дозволений до клінічного застосування в офтальмологічній практиці (наказ МОЗ України № 156 від 07.04.05 р.) і зареєстрований в Україні (реєстраційне посвідчення № UA/3053/01/01). Препарат ліпофлавон хворими добре переноситься, не викликає побічних ефектів і алергічних реакцій. Раніше ліпофлавон у пацієнтів з травматичними пошкодженнями рогівки не застосовувався.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася в Луганському державному медичному університеті на кафедрі офтальмології та у відділі екологічної генетики й імунології Українського наукового генетичного центру МОЗ України відповідно до основного плану НДР Луганського державного медичного університету і є фрагментом теми НДР «Травматичні ураження рогівки і розробка методів їх лікування» (№ держреєстрації 0106U003992), в якій Фарук Ісса Саїд Ашур був співвиконавцем.

Мета роботи: підвищення ефективності лікування хворих з травматичними ерозіями рогівки.

Задачі:

Вивчити клінічні особливості, характер та вираженість порушень з боку місцевого імунітету ока і цитокінового профілю сльози у хворих на травматичну ерозію рогівки в залежності від величини пошкодження.

Дослідити вплив додаткового застосування ліпофлавону на показники місцевого імунітету ока при лікуванні хворих на травматичні ерозії рогівки.

Проаналізувати клінічну ефективність додаткового використання ліпофлавону у хворих на травматичні ерозії рогівки.

Розробити раціональні підходи до прогнозування перебігу травматичної ерозії рогівки з урахуванням імунологічних показників сльози.

Об'єкт дослідження – хворі на травматичні ерозії рогівки.

Предмет дослідження – клінічні і імунологічні особливості у хворих на ТЕР, вплив додаткового використання ліпофлавону на клінічні показники і показники місцевого імунітету ока.

Методи дослідження – клінічні, інструментальні: дослідження функціональних показників органа зору, визначення розміру ерозії рогівки за допомогою мікрометру щілинної лампи (ЩЛ) і площі ерозії (S) за допомогою програмного забезпечення IMAGE J v 1.38, розробленого National Institute of Health (USA), чутливість рогівки, флюоресцеїновий тест, імунологічні: вивчення показників місцевого імунітету ока, зокрема секреторного імуноглобуліну А (sIgA) і лізоциму сльози, рівня циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), середнього геометричного титру антитіл до антигену рогівки (С-Ag), цитокінового профілю сльози: IL-1β, IL-4, ФНПα.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше виявлені особливості порушень реґіонарного (місцевого) імунітету ока у хворих на ТЕР, які проявляються зниженням захисних факторів сльози - лізоциму і sIgА, підвищенням концентрації ЦІК, активацією аутоімунних реакцій до антигену рогівки, дисбалансом цитокінового профілю сльози у вигляді зниження концентрації протизапального цитокіну IL-4 і підвищення рівня прозапальних цитокінів IL-1β і ФНПα. Встановлено наявність прямого кореляційного взаємозв’язку між площею ерозії рогівки S і рівнем ЦІК сльози, концентрацією ФНПα і S, S і показником IL-1β, зворотній кореляційний взаємозв’язок мав місце між S і рівнем sIgA, S і концентрацією IL-4.

Вперше встановлено, що застосування ліпофлавону у хворих на ТЕР додатково до традиційної терапії сприяє прискоренню епітелізації рогівки, одужання, ліквідації запальних явищ, зникненню суб’єктивних і об’єктивних ознак запалення у пацієнтів.

Виявлено вперше, що застосування ліпофлавону додатково до базисної терапії у хворих на ТЕР сприяє підвищенню рівня захисних чинників сльози: лізоциму і sIgА, зниженню титру антитіл до C-Ag, рівня ЦІК, нормалізації цитокінового профілю сльози.

Розроблені критерії прогнозування перебігу ТЕР у хворих на підставі вивчення показників місцевого імунітету ока, які дозволяють покращити ефективність лікування пацієнтів і сприяють зниженню частоти ускладнень.

Практичне значення отриманих результатів. Запропонована патогенетично обґрунтована схема комплексного лікування хворих на ТЕР шляхом використання додатково до базисної терапії інстиляцій розчину ліпофлавону в кон’юнктивальну порожнину 6 разів на добу протягом 1-7 днів залежно від клінічної ефективності. Розроблені математичні критерії прогнозування перебігу ТЕР у хворих на підставі вивчення показників місцевого імунітету ока.


Случайные файлы

Файл
131132.rtf
56970.rtf
76768.rtf
22320.rtf
6944-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.