Ендопротезування колінного суглоба у хворих на ревматоїдний артрит (91303)

Посмотреть архив целиком

Державна установа

ІНСТИТУТ ТРАВМАТОЛОГІЇ ТА ОРТОПЕДІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ




ЧЕРНЯК ВАЛЕРІЙ ПЕТРОВИЧ

УДК: 616.728.3–002.77:616–089–77



Ендопротезування колінного суглоба у хворих на ревматоїдний артрит


14.01.21 – травматологія та ортопедія



Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук










Київ-2008


Дисертацією є рукопис

Робота виконана в ДУ “Інститут травматології та ортопедії Академії медичних наук України”, м. Київ

Науковий керівник:

доктор медичних наук Полулях Михайло Васильович, ДУ “Інститут травматології та ортопедії АМН України”, головний науковий співробітник.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Попов Василь Антонович, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, професор кафедри травматології та ортопедії № 2;

доктор медичних наук Зазірний Ігор Михайлович, керівник ортопедо-травматологічного відділення Клінічної лікарні “Феофанія” Державного управління справами при Президенті України

Захист дисертації відбудеться 24.06.2008 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.606.01 при ДУ “Інститут травматології та ортопедії АМН України” за адресою: 01601, м. Київ, вул. Воровського, 27.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ “Інститут травматології та ортопедії АМН України” за адресою: 01601, м. Київ, вул. Воровского, 27.


Автореферат розісланий 22.05.2008 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Ю.М. Гук


Загальна характеристика роботи


Актуальність теми. Ревматоїдний артрит на сучасному етапі розвитку медицини розглядається як хронічне системне запальне захворювання сполучної тканини з прогресуючим ураженням суглобів за типом симетричного ерозивно-деструктивного артриту.

Ревматоїдний артрит є одним з найбільш поширених хронічних запальних захворювань суглобів. Серед дорослого населення у різних країнах світу становить від 0,6 до 5% (В.А. Насонова, Н. В. Бунчук, 1997; А.Н. Окороков, 1998). Захворювання найбільш поширене у людей працездатного віку. Пік захворювання припадає на 40 – 50 років. При цьому жінки хворіють у 2 – 4 рази частіше, ніж чоловіки. Захворюваність на ревматоїдний артрит у жінок збільшується після 30 років, досягаючи найбільших показників у 45– 75 років. У чоловіків цей показник поступово збільшується, а після 70 років зменшується (В.Н. Коваленко та ін., 2002).

За тяжкістю ураження суглобів ревматоїдний артрит не має собі рівних серед інших захворювань опорно-рухової системи. Ураження колінних суглобів відмічаються у 65–70 % випадків і є найбільш поширеною причиною втрати працездатності. Ураження колінних суглобів при ревматоїдному артриті супроводжується формуванням контрактур та розвитком дискордантних деформацій нижніх кінцівок, які призводять до часткової або повної втрати опорно-локомоторної функції кінцівки. Внаслідок цього хворі втрачають працездатність, можливість самообслуговування та стають тяжкими інвалідами (Н.А. Корж и др., 2002; С.И. Герасименко, 2004). Так, після 3-х років тривалості захворювання працездатність втрачають до 50 % хворих (В.Н.Коваленко, 2005).

Дослідження вітчизняних і закордонних авторів свідчать, що при розвитку функціонально невигідних деформацій суглобів значення хірургічної допомоги збільшується. На пізніх стадіях захворювання усунути численні деформації та відновити опорно-рухову функцію суглобів та кінцівок у цілому і, у такий спосіб, відновити функціональну активність хворого та працездатність можливо лише за допомогою реконструктивних операцій (В.М. Левенець та ін., 1997; P.A. Keblish, 2003; D.H. Palmer et al., 2005; N.F. Soo Hoo et al., 2006; S. Radmer et al., 2007).

Хірургічні втручання спрямовані, в першу чергу, на відновлення втраченої функції кінцівки, покращення самообслуговування, підвищення функціональної активності хворих.

В останні роки методом вибору на пізніх стадіях ревматоїдного артриту з ерозивно-деструктивним ураженням колінного суглоба є ендопротезування (С.І. Герасименко, 2000; Н.В. Загородний, 2000; А.Е.Лоскутов и др., 2002; Gaveda K., Jablonsky M., 2000; Atsushi K. et al., 2004; N. Sharma et al., 2005). Показаннями до цього хірургічного методу відновлення функції колінного суглоба є виражені дегенеративно-деструктивні зміни суглобових поверхонь, больовий синдром, значні функціональні порушення внаслідок контрактур, особливо при дискордантних положеннях кінцівок (А.Е.Лоскутов и др., 2002).

Ендопротезування колінного суглоба є одним з найбільш ефективних та перспективних методів відновлення функції колінного суглоба у хворих на ревматоїдний артрит на пізніх стадіях захворювання. Однак, незважаючи на значні досягнення в розвитку ендопротезування колінного суглоба у хворих на ревматоїдний артрит, багато питань лишаються ще невирішеними. Так, потребують удосконалення технологія ендопротезування при значних згинальних контрактурах, осьових деформаціях колінного суглоба, обґрунтування оптимального операційного доступу до колінного суглоба, особливо у випадках його ригідності та анкілозу, та поглибленого вивчення структурно-функціонального стану кісткової тканини з метою проведення профілактичних заходів, спрямованих на покращення її стану.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт ДУ “Інститут травматології та ортопедії АМН України” і є фрагментом комплексної теми: “Розробити та удосконалити методи диференційованого підходу до ендопротезування суглобів у хворих на ревматоїдний артрит та анкілозивний спондиліт”, № держреєстрації ВН 0106U000315.

Мета дослідження. Підвищити ефективність лікування хворих на пізніх стадіях ревматоїдного артриту з ураженням колінного суглоба на основі розробки системи передопераційної підготовки та удосконалення технології ендопротезування.

Завдання дослідження.

  1. Вивчити структурно-функціональний стан кісткової тканини, анатомо-функціональні зміни в колінному суглобі та кінцівки у хворих на пізніх стадіях ревматоїдного артриту, що потребують ендопротезування колінного суглоба.

  2. Вивчити стан тканин колінного суглоба у хворих на пізніх стадіях ревматоїдного артриту за допомогою патоморфологічного методу дослідження.

  3. Розробити систему підготовки до ендопротезування колінного суглоба у хворих на ревматоїдний артрит.

  4. Удосконалити технологію ендопротезування колінного суглоба у хворих на ревматоїдний артрит із значними згинальними контрактурами та осьовими деформаціями колінного суглоба.

  5. Проаналізувати результати ендопротезування колінного суглоба у хворих на ревматоїдний артрит, вивчити помилки та ускладнення, відпрацювати заходи щодо їх профілактики і рекомендувати до впровадження в практику охорони здоров’я.

Об’єкт дослідження. Колінний суглоб до та після операції ендопротезування у хворих на ревматоїдний артрит.

Предмет дослідження. Стан кісткової тканини у хворих на пізніх стадіях ревматоїдного артриту шляхом ультразвукового денситометричного, рентгенологічного та патоморфологічного методів дослідження; система підготовки, технологія та результати ендопротезування колінного суглоба

Методи досліджень. Клінічний, рентгенологічний, ультразвуковий денситометричний, патоморфологічний, статистичний.

Наукова новизна одержаних результатів:

  • уточнено особливості та характер деформацій колінного суглоба і кінцівки, які впливають на результати ендопротезування колінного суглоба, а саме – згинальні контрактури в 62,50 %, осьові деформації – у 43,27 %, причому більше 200 – у 9,62 %, анкілози колінного суглоба – у 9,62 % випадках, остеопороз;

  • обґрунтована необхідність проведення медикаментозної корекції в передопераційному та післяопераційному періодах, оскільки зменшення щільності кісткової тканини виявлено в 93,88 % хворих, що потребують ендопротезування колінного суглоба, причому Т-рахунок нижче -2,5 виявлено у 73,53 % хворих, а індекс міцності кісткової тканини нижче 67 % (межа ризику перелому) – у 79,41 % хворих;

  • розроблена система підготовки до ендопротезування колінного суглоба, яка включає усунення згинальної контрактури колінного суглоба шляхом поетапних редресацій з накладанням гіпсових пов’язок, а при стійких контрактурах – апарата Волкова-Оганесяна, що дозволяє зберегти суглобові кінці кісток від надлишкової резекції і попередити ускладнення з боку судинно-нервового пучка в післяопераційному періоді;

  • удосконалено технології ендопротезування колінного суглоба з урахуванням особливостей патологічних змін в тканинах колінного суглоба шляхом застосування запропонованого доступу до колінного суглоба при тугорухомості та анкілозі, кісткової аутопластики при значних дефектах виростків кісток, що утворюють колінний суглоб.

Практичне значення отриманих результатів полягає:

  • у визначенні особливостей анатомо-функціональних змін в тканинах колінного суглоба у хворих на ревматоїдний артрит, що потребують ендопротезування, які необхідно враховувати під час оперативного втручання;

  • в обґрунтуванні необхідності проведення скринінгового обстеження з визначення стану кісткової тканини та проведення відповідної медикаментозної корекції в передопераційному та післяопераційному періодах;


Случайные файлы

Файл
97033.rtf
71231.rtf
120589.doc
referat.doc
doc1.doc




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.