Експериментальне вивчення протизапальної активності поліфенольного екстракту з надземної частини лядвенцю рогатого (91297)

Посмотреть архив целиком

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


ГАЛУЗІНСЬКА ЛЮБОВ ВАЛЕРІЇВНА


УДК 615.322:577.127.4:615.212:615.276


ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ ПРОТИЗАПАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ПОЛІФЕНОЛЬНОГО ЕКСТРАКТУ З НАДЗЕМНОЇ ЧАСТИНИ ЛЯДВЕНЦЮ РОГАТОГО


14.03.05. – фармакологія


Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фармацевтичних наук













Харків – 2008


Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі біологічної хімії Національного фармацевтичного університету, Міністерство охорони здоров’я України, м. Харків


Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор

ВОРОНІНА ЛАРИСА МИКОЛАЇВНА

Національний фармацевтичний університет,

МОЗ України, м. Харків,

завідувачка кафедри біологічної хімії


Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

РИЖЕНКО ІРИНА МИХАЙЛІВНА

Національний фармацевтичний університет,

МОЗ України, м. Харків,

професор кафедри фармакології


доктор медичних наук, професор

ЗВЯГІНЦЕВА ТЕТЯНА ВОЛОДИМИРІВНА

Харківський державний медичний університет,

МОЗ України,

завідувачка кафедри фармакології

з медичною рецептурою


Захист дисертації відбудеться 15.02. 2008 року

о _13_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.605.01 при

Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53.


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4).


Автореферат розісланий 12.01.2008 року


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор біологічних наук, професор Л.М. Малоштан


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) вже більше 100 років активно використовуються в клінічній практиці та посідають провідне місце в фармакотерапії багатьох захворювань запального ґенезу (Дзяк Г.В., 1999; Белоусов Ю.Б., 2000; Насонов Е. Л., 2002; Барсукова Е.Л., 2004; Свинцицкий А. С., 2004). Враховуючи широке споживання НПЗП, важливим є питання про ефективність та безпеку їх використання, тому що вони займають одне з перших місць за кількістю та важкістю побічних ефектів (Насонов Е.Л., 1998; Ушкалова Е.А., 2005; Штриголь С.Ю., 2005).

На першому місці серед ускладнень при застосуванні НПЗП стоїть ураження шлунково-кишкового тракту (ШКТ) (Григорьев П.Я., 1997; Dequeker J.,1998). Більшість з препаратів здатна викликати побічні ефекти з боку ЦНС, які за частотою займають друге місце після гастропатій (De Broe M.E., 1999; Hawkey C.J., 2003). Різноманітні прояви з боку шкіри і слизових оболонок складають 8-10% усіх побічних реакцій і відзначаються при використанні піразолонів і піразолідонів (Гребенева Л.С., 1997; Насонов Е.Л., 2000). НПЗП властива також гепатотоксична дія (Меньшикова Е.Б., 1997; Nyompa A.M., 1996), здатність викликати важкий бронхоспазм (Дзяк Г.В., 2000), гемолітичну анемію, тромбоцитопенію (Насонов Е. Л., 2002). Не менш серйозною проблемою, масштаби якої стали очевидними тільки останнім часом, є НПЗП-індукована нефротоксичність (Hao C.M, 1999; Fored C.M., 2001; Wali R. K., 2002).

Таким чином, пошук ефективних НПЗП, у яких би була відсутня побічна дія при збереженні потужного протизапального ефекту, залишається актуальною проблемою сучасної фармакології.

Важливим напрямком у вирішенні цієї проблеми є створення нових протизапальних препаратів на основі рослинної сировини, які мають нижчу токсичність та меншу кількість побічних ефектів, ніж синтетичні НПЗП (Сандер С.В., 1996; Чекман І.С., 2001).

Виходячи з цього, увагу привернули рослини роду Лядвенець (Lotus L.) родина бобових (Fabaceae), які широко представлені у світовій флорі (Середземномор’я, Середня та Східна Азія, Європа, а також Україна) і нараховують 80 видів. Найбільш розповсюджений на Україні Лядвенець рогатий (Lotus corniculatus) (Яковлев Г.П., 1991). На кафедрі фармакогнозії НФаУ з надземної частини Лядвенцю рогатого було розроблено та отримано новий поліфенольний екстракт під умовною назвою “Локорин” (Король В.В., 1999). Хімічний склад екстракту “Локорин” дозволяє припустити широкий спектр його фармакологічної активності, включаючи і протизапальну дію.

У зв’язку з цим експериментальне обґрунтування застосування екстракту “Локорин” є доцільним, та перспективною є можливість створення на його основі нового лікарського препарату, який розширить номенклатуру існуючих рослинних лікувальних засобів і, можливо, стане альтернативою сучасним НПЗП.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у рамках науково-дослідної програми Національного фармацевтичного університету з проблеми МОЗ України “Фармакологічне дослідження біологічно активних речовин і лікарських засобів синтетичного та природного походження, їх застосування в медичній практиці” (№ Державної реєстрації 0103U000478).

Мета та завдання дослідження. Метою даної роботи є вивчення фармакодинаміки поліфенольного екстракту “Локорин” і обґрунтування його терапевтичної ефективності на різних стадіях запального процесу.

Для досягнення вказаної мети були поставлені наступні завдання:

  1. Провести фармакологічний скринінг протизапальної, анальгетичної, жарознижувальної активності екстракту “Локорин” та визначити ЕД50 за протизапальною активністю.

  2. Дослідити протизапальну дію екстракту “Локорин” на моделях запалення з вираженим ексудативним компонентом з використанням різних флогогенів.

  3. Провести дослідження антипроліферативних властивостей екстракту “Локорин”.

  4. Вивчити вплив екстракту “Локорин” на перебіг запалення з вираженим альтеративним компонентом на моделях спиртово-преднізолонової і індометацинової виразок шлунка та “трафаретної рани”.

  5. З’ясувати антиоксидантну дію екстракту “Локорин” на моделях з мембранною патологією.

  6. Вивчити параметри гострої токсичності досліджуваного екстракту та його вплив на функціональний стан ШКТ.

Об’єкт дослідження. Протизапальні властивості поліфенольного екстракту “Локорин”, вплив на перебіг запалення у щурів при різних модельних патологіях, антиоксидантна дія, а також його токсичні властивості.

Предмет дослідження. Поліфенольний екстракт з надземної частини Лядвенцю рогатого під умовною назвою “Локорин”.

Методи дослідження. При виконанні дисертаційної роботи використовувався комплексний методичний підхід із залученням фармакологічних, токсикологічних, біохімічних, гематологічних, гістологічних та статистичних методів дослідження.

Наукова новизна. Вперше на основі результатів експериментальних досліджень встановлена виразна протизапальна дія екстракту “Локорин” на різних модельних патологіях запалення, які характеризуються виразністю окремих фаз запального процесу (ексудації та альтерації).

Показана висока антиексудативна активність екстракту “Локорин” на моделях гострого запалення, репаративна, кардіопротекторна, гепатопротекторна, противиразкова дія.

Встановлено, що протизапальна дія досліджуваного екстракту обумовлена його мембранопротекторними, антиоксидантними та капілярозміцнювальними властивостями.

Доведено, що досліджуваний екстракт відноситься до класу відносно нешкідливих речовин і не чинить негативного впливу на функцію ШКТ (не впливає на секрецію шлункового соку, перистальтику кишечнику, не чинить місцевоподразнювальної дії на слизову оболонку шлунка).

Наукова новизна дисертаційної роботи підтверджена деклараційним патентом на корисну модель № 18309 “Безвідходний спосіб одержання біологічно активних комплексів з Лядвенцю рогатого” від 15.11.2006 р.

Практичне значення одержаних результатів. За результатами експериментальних досліджень розроблений та виданий інформаційний лист №23–2007 “Використання субстанцій рослинного походження „Локорин” та густого екстракту з листя Винограду культурного для розробки гепатозахисних засобів”.

Результати проведених досліджень впроваджені в навчальний процес на кафедрах: експериментальної та клінічної фармакології з клінічною імунологією та алергологією “Українська медична стоматологічна академія” Вищого державного навчального закладу України (м. Полтава) та військової фармації Української військово-медичної академії (м. Київ).

На підставі експериментальних даних доведена доцільність проведення подальших досліджень з метою створення лікарської форми екстракту “Локорин”.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана на кафедрі біологічної хімії та на базі ЦНДЛ НФаУ. Разом з науковим керівником сформульовані мета та завдання дослідження, розроблені методичні підходи до вибору адекватних моделей при виконанні експериментальної частини роботи. Особисто проведені інформаційно-патентний пошук, аналіз джерел літератури, експериментальні дослідження, статистична обробка, аналіз та систематизація отриманих результатів, сформульовані основні положення та висновки дисертації.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи викладалися та обговорювалися на: ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія” (м.Харків, 2003); Всеукраїнському науково-практичному семінарі “Перспективи створення в Україні лікарських препаратів різної спрямованості дії” (м.Харків, 2004); V Всеукраїнській науково-методичній конференції “Клінічна фармація в Україні” (м.Харків, 2004); Всеукраїнській науково-методичній конференції “Хімія природних сполук” (м.Тернопіль, 2005); Міжнародній науково-практичній конференції “Розвиток наукових досліджень 2005 р.” (м.Полтава), ІІІ Національному з’їзді фармакологів України (м.Одеса, 2006).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 статей, з них 5 - у фахових виданнях, ліцензованих ВАК України, 6 тез доповідей, 1 патент та 1 інформаційний лист .


Случайные файлы

Файл
5310-1.rtf
10945-1.rtf
24735-1.rtf
kntlkv1.doc
45702.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.