Діагностичний алгоритм, лікувальна тактика при порушеннях репродуктивної системи, що супроводжується виникненням дисгормональних захворювань молочних залоз (91258)

Посмотреть архив целиком

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ




Алексенко Олексій Григорович

УДК 618.179:618.19-006.03-007.17-07-084-085




ДІАГНОСТИЧНИЙ АЛГОРИТМ, ЛІКУВАЛЬНА ТАКТИКА ПРИ ПОРУШЕННЯХ РЕПРОДУКТИВНОЇ СИСТЕМИ, ЩО СУПРОВОДЖУЮТЬСЯ ВИНИКНЕННЯМ ДИСГОРМОНАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ МОЛОЧНИХ ЗАЛОЗ


14.01.01 - акушерство та гінекологія



АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук







Харків – 2008


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України.

Науковий керівник:Заслужений діяч науки і техніки України

доктор медичних наук, професор,

Дубоссарська Зінаїда Михайлівна,

Дніпропетровська державна медична академія

МОЗ України, завідувач кафедри акушерства,

гінекології та перинатології факультету

післядипломної освіти.

Офіційні опоненти:

Заслужений працівник освіти України

доктор медичних наук, професор,

Паращук Юрій Степанович

Харківський національний медичний університет МОЗ України,

завідувач кафедри акушерства і гінекології № 2;

Заслужений працівник освіти України

доктор медичних наук, професор,

Луценко Наталія Степанівна

Запорізька медична академія

післядипломної освіти МОЗ України,

завідувач кафедри акушерства і гінекології.

Захист відбудеться «12» червня 2008 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.01 при Харківському національному медичному університеті за адресою: 61022, м. Харків, пр. Леніна, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного медичного університету (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4.)

Автореферат розісланий «26» квітня 2008 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор В. В. Лазуренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Висока частота дисгормональних захворювань молочних залоз (ДЗМЗ) у популяції жіночого населення, що коливається в межах від 13,5% до 42%, та її прогресивне збільшення протягом останніх десятиліть (Л.М Бурдіна, 1999; В.Н. Сєров, 2000), з одного боку, а також неухильне зростання сполученої ендокринної генітальної патології та захворювань молочних залоз (Ю.С. Паращук, 2001; Т.Ф. Татарчук та співавт., 2003) - з іншої, зумовлює необхідність не тільки інформованості, але й патогенетично усвідомленої тактики гінекологів у питаннях діагностики й лікування ДЗМЗ.

За сформованою традицією, діагностикою та терапією захворювань молочних залоз займаються онкологи, тому основна увага приділяється злоякісним захворюванням, яким присвячена численна наукова література (І.І.Дідов та співавт., 2000; В.П. Сметник, 2005). До останнього часу мастопатії приділяється менше уваги. У зв'язку з тим, що мастопатія не є злоякісним утворенням, онкологи дотепер дотримуються вичікувальної тактики ведення хворих, обмежуючись періодичними оглядами. За останні роки інтерес до мастопатії помітно зріс, тому були розроблені й впроваджені нові методи верифікації діагнозу, гормональні й морфологічні дослідження різних форм мастопатії.

Розповсюдженість мастопатії серед жінок, що страждають різними гінекологічними захворюваннями, досягає 76 – 97,8% (Н.Г. Гойда, 2000; Н.С.Луценко 2002).

Нова концепція репродуктивного здоров'я містить запобігання й лікування ракових захворювань репродуктивних органів на початкових стадіях. Але, як і раніше, відсутня єдина стратегія щодо обстеження й ранньої діагностики цих захворювань, хоча широко проводяться багатоцільові скринінгові дослідження, вводяться новітні методи діагностики, обговорюються результати, пропонуються нові підходи в тактиці й стратегії реабілітації.

Фізіологічні процеси, що відбуваються в молочних залозах, тісно пов'язані із циклічними змінами в репродуктивній системі. Це дає можливість припустити високу ймовірність виникнення патологічних змін у молочних залозах при різних гінекологічних захворюваннях, які розвиваються в результаті порушень гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи (О.С.Філіппова 2005).

Ендометріоз, лейоміома матки, хронічне запалення додатків матки є одними з найважливіших проблем сучасної гінекології, тому що, частота виникнення ендометріоїдних гетеротопій досягає у жінок репродуктивного віку до 50%, лейоміоми матки коливається від 47% до 52%, хронічного запалення геніталій від 65% до 72% (Л.Х. Хасханова та співавт. 2003). Великий практичний інтерес становить вивчення стану молочних залоз у жінок з комбінованою патологією - доброякісними захворюваннями молочних залоз і супутньою гінекологічною патологією, що стало предметом нашого дослідження.

В останніх наукових публікаціях наведені дані про наявність у жінок різного віку сполученої доброякісної патології геніталій і молочних залоз, однак, поглиблене вивчення цієї проблеми, що стосується профілактичної спрямованості дій лікаря, виділення груп високого ризику виникнення візуальних форм раку, у доступній нам літературі нечисленні (В.Н. Прилепская, Т.Т. Тагиева 2000).

Дотепер тривають дискусії навколо проблеми вивчення захворювань молочної залози. З одного боку, остаточно не вирішене питання, кому займатися патологією молочної залози: маммологам, акушерам-гінекологам, онкологам або хірургам, а з іншого боку – зростає кількість розвитку доброякісних і злоякісних захворювань молочної залози.

Актуальність проблеми ДЗМЗ зумовлена як високою частотою їх у популяції, так і тим, що деякі проліферативні форми з гіперплазією епітелія розглядаються як фактори підвищеного ризику розвитку раку молочної залози (L. Bergkvist 1998), чим і була продиктована доцільність виконання нашого дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в плані НДР кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету післядипломної освіти Дніпропетровської державної медичної академії «Вікова ендокринологія репродуктивної системи жінки, профілактика та лікування хвороб естрогенного дефіциту» (№ державної реєстрації 0199U002124), державної науково-технічної програми «Наукове обґрунтування системи заходів по покращенню стану здоров'я, зниженню захворюваності й смертності матерів і дітей України».

Автор визначив шляхи прогностичної значимості і патофізіологічної ролі порушень репродуктивної системи хворих з ДЗМЗ.

Мета і завдання дослідження. Метою даної роботи стало підвищення ефективності лікування ДЗМЗ шляхом визначення прогностичної значимості і патофізіологічної ролі порушень репродуктивної системи, як наслідку генітального ендометріозу, лейоміоми матки, хронічного запалення геніталій, з урахуванням впливу лікування на органи мішені репродуктивної системи.

Для досягнення мети вважали за необхідне вирішити наступні завдання:

  1. Дослідити розповсюдженість ДЗМЗ у жінок з гінекологічними захворюваннями (генітальний ендометріоз, лейоміома матки, хронічне запалення геніталій), які супроводжуються порушенням специфічних функцій жіночого організму;

  2. Визначити прогностичне значення нейроендокринних порушень при деяких формах гінекологічної патології (при генітальному ендометріозі, лейоміомі матки, хронічному запаленні геніталій) у хворих на мастопатію;

  3. Дослідити можливість сучасних діагностичних методів (визначення деяких параметрів гормонального гомеостазу, ультразвукової діагностики, маммографії) у доклінічному виявленні дисгормональних захворювань молочних залоз та виділенні груп ризику з метою проведення пацієнткам превентивної корекції;

  4. Вивчити психоемоційну характеристику хворих з генітальним ендометріозом і мастопатією для уточнення факторів ризику формування системних порушень, що призводять до патології молочних залоз;

  5. Вивчити та зіставити еволюцію мікробного фактора при запаленнях геніталій з змінами нейроендокринного гомеостазу;

  6. На основі концептуальної схеми патогенезу лейоміоми матки, генітального ендометріозу визначити прогноз виникнення мастопатії, клінічні предиктори ефективності гормональної терапії та немедикаментозного впливу при початкових проявах дисгормональних захворювань молочних залоз з обліком преморбідного фону та конкретних нозологічних форм порушень репродуктивного гомеостазу.

Об'єкт дослідження - дисгормональні захворювання молочних залоз.

Предмет дослідження – стан ендокринного гомеостазу, молочних залоз, щитовидної залози, деяких ланок системи гемостазу у жінок із ДЗМЗ і хронічним запаленням геніталій, піхвовий біоценоз, психоемоційна характеристика жінок.

Методи дослідження – анкетування, клінічні, інструментальні, радіоімунні, рентгенологічні, медико-статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Істотною новизною визначається запропонований методичний підхід до вивчення впливу певних нозологічних форм гінекологічної патології на виникнення дисгормональних захворювань молочних залоз у віковому аспекті, залежно від реалізації у жінок репродуктивного потенціалу.

Вперше комплексно проаналізовані дані психоемоційної характеристики, показників гормонального гомеостазу в зіставленні зі станом молочних залоз у жінок, що мали в анамнезі безплідність і/або невиношування вагітності як наслідок лейоміоми матки, генітального ендометріозу, хронічного запалення геніталій для визначення надійності резервів репродуктивної системи, прогнозування реабілітації дітородної функції.


Случайные файлы

Файл
154595.rtf
7630-1.rtf
81355.rtf
114727.rtf
30310.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.