Діагностичне значення аналізу хвилі р методом електрокардіографії високого підсилення у хворих на пароксизмальну та персистуючу форми фібриляції передсердь (91256)

Посмотреть архив целиком

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

«ІНСТИТУТ КАРДІОЛОГІЇ ІМЕНІ АКАДЕМІКА М.Д. СТРАЖЕСКА»


ЗАЯЦ МАРИНА АНАТОЛІЇВНА


УДК : 616. 12 – 008. 313 – 073. 3


ДІАГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ АНАЛІЗУ ХВИЛІ Р МЕТОДОМ ЕЛЕКТРОКАРДІОГРАФІЇ ВИСОКОГО ПІДСИЛЕННЯ У ХВОРИХ НА ПАРОКСИЗМАЛЬНУ ТА ПЕРСИСТУЮЧУ ФОРМИ ФІБРИЛЯЦІЇ ПЕРЕДСЕРДЬ


14.01.11 – кардіологія


Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук










Київ – 2008


Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному науковому центрі «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» АМН України



Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

СИЧОВ Олег Сергійович, Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» АМН України, завідуючий відділу аритмій серця.


Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор ПАРХОМЕНКО Олександр Миколайович, Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» АМН України, завідуючий відділу реанімації та інтенсивної терапії, м. Київ


доктор медичних наук, професор ЯБЛУЧАНСЬКИЙ Микола Іванович, Харківський Національний університет ім. В.Н. Каразіна МОН України, завідуючий кафедри внутрішніх хвороб факультету фундаментальної медицини, м. Харків


Захист дисертації відбудеться 30.09.2008 року о 12годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.616.01. при ННЦ «Інституті кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска» АМН України (03680, м.Київ, вул. Народного Ополчення 5.)


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ННЦ «Інституту кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска» АМН України за адресою: 03680, м.Київ, вул. Народного Ополчення, 5.


Автореферат розісланий 28.08.2008 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,




С.І.Деяк


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Однією з актуальних проблем сучасної кардіології залишається своєчасний прогноз електричної нестабільності міокарду, який є ключовим при прогнозуванні розвитку потенційно небезпечних аритмій. Широкий розвиток комп'ютерних технологій, сучасних методів цифрової обробки ЕКГ-сигналу зумовили розробку і все більш широке використання в повсякденній клінічній практиці комп'ютерних електрокардіографічних систем. Серед них, в першу чергу, необхідно виділити метод електрокардіографії високого підсилення (Abe Y., 1995, Fukunami M., 1991, Opolski G., 1991, Stafford P., 1998).

Сьогодні актуальне широке впровадження в клінічну практику електрокардіографії високого підсилення (ЕКГ ВП), оскільки фібриляція передсердь (ФП) є найпоширенішим порушенням серцевого ритму. Згідно з результатами Фремінгемського дослідження (1982) ФП зустрічається у 0,4 % чоловіків і жінок у віці 30-62 року і збільшується у міру старіння популяції і складає 9 % після 80 років. Частота госпіталізацій по приводу ФП складає не менше 40 % від всієї кількості госпіталізацій з приводу порушень серцевого ритму.

ФП – не тільки поширене, але і важке порушення ритму, яке негативно впливає на внутрішньосерцеву і загальну гемодинаміку. Летальність при ФП в 2-2,5 разу перевищує таку у хворих з синусовим ритмом. В даний час ФП розглядається як одна з основних причин емболічних інсультів. У більшості пацієнтів ФП приводить до зменшення толерантності до фізичного навантаження аж до розгорнених проявів серцевої недостатності, знижує коронарний і церебральний судинні резерви, підвищує рівень тривожності і істотно погіршує якість життя (ACC/AHA/ESC, 2006). Враховуючи вищевикладене, представляється вельми актуальною своєчасна діагностика ФП і вчасно прийняті профілактичні заходи.

Сигнали, названі пізніми потенціалами передсердь (ППП), реєструються з поверхні тіла у вигляді низькоамплітудної фрагментованої електричної активності, локалізованої в кінці хвилі Р. Пролонгована фракціонована електрограма відображає фізіологічний субстрат для розвитку фібриляції передсердь.

Зарубіжні і вітчизняні автори показали різну предсказуючю цінність ЕКГ ВП в оцінці ризику виникнення пароксизмів фібриляції передсердь. Доведено, що ППП реєструються у 63-93 % хворих з пароксизмами ФП (Буланова Н.О., 1998, Простакова Т.С., 1996, Abe Y., 1997, Yamada T., 1994, Грішаєв С.Л., 2005)

Таким чином, ЕКГ високого підсилення новий, відносно простий неінвазивний метод, завдяки якому може бути отримана цінна інформація про електрофізіологічні процеси, що відбуваються у міокарді.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дана робота виконувалася в рамках комплексних тем відділу аритмій серця ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска АМН України “Вивчити взаємозв'язок і прогностичне значення показників структурно-функціонального стану міокарду, регуляторної функції автономної нервової системи і електрофізіологічних властивостей серця у хворих з пароксизмальною і персистуючою формами фібриляції та трипотіння передсердь” з 2000 р. по 2004 р. (№ держреєстрації 0100У002850) і “Розробити алгоритм відновлення і збереження синусового ритму у хворих з фібриляцією передсердь і артеріальною гіпертензією” З 2005 р. по 2007 р. (№ держреєстрації 0100У002850). Автор була співвиконавцем зазначених тем.

Мета і задачі дослідження. Мета роботи - встановити діагностичне і прогностичне значення показників ЕКГ високого підсилення у хворих з пароксизмальною та персистуючою формами фібриляції передсердь.

У процесі роботи вирішувалися такі завдання:

  1. Визначити виявляємість пізніх потенціалів передсердь у хворих з пароксизмальною та персистуючою формами фібриляції передсердь і їх динаміку в ході проспективного спостереження.

  2. Вивчити вплив різних клінічних чинників (стан внутрішньосерцевої гемодинаміки, електрофізіологічних показників, значення варіабельності серцевого ритму) на параметри ЕКГ високого підсилення.

  3. Проаналізувати вплив антиаритмічної терапії (аміодарона) на показники хвилі Р ЕКГ високого підсилення.

  4. Оцінити клінічне значення показників ЕКГ високого підсилення для визначення ризику виникнення пароксизмів фібриляції передсердь і їх трансформації в постійну форму.

Об'єкт дослідження. ЕКГ високого підсилення у хворих з пароксизмальною і персистуючою формами фібриляції передсердь на фоні ІХС, артеріальної гіпертензії та міокардіофіброзу.

Предмет дослідження. Пізні потенціали передсердь і показники функціонального стану міокарду.

Методи дослідження. Поставлені завдання вирішували за допомогою таких методів досліджень: клінічне спостереження, електрокардіографія високого підсилення, 24-годинний Холтерівський ЕКГ-моніторинг з комп'ютерним аналізом вариабільності серцевого ритму, двомірна і доплер-ехокардіографія, черезстравохідне електрокардіографічне дослідження серця (ЧСЕКС), 12-місячне проспективне спостереження.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше визначена діагностична значущість реєстрації пізніх потенціалів передсердь для прогнозування розвитку ФП. Вивчений вплив основного захворювання, форми фібриляції передсердь, а також частоти виникнення і тривалості пароксизмів на показники ЕКГ ВП. Уточнений вплив різних чинників, таких як перевантаження передсердь об'ємом та тиском, гіпертрофія передсердь і її ступінь, фракція викиду, кінцево-діастолічний об’єм, функціональний стан провідної системи серця, а також антиаритмічної терапії на показники ЕКГ ВП. Встановлено значення методу ЕКГ ВП для прогнозування переходу ФП в постійну форму. Вперше визначена динаміка параметрів ЕКГ ВП у хворих з пароксизмальною і персистуючою формами ФП в ході проспективного спостереження.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені рекомендації по використанню методу ЕКГ високого підсилення у хворих з пароксизмальною та персистуючою формами ФП.

Виявлені предиктори рецидивування фібриляції передсердь, виділена група хворих з високим ризиком переходу ФП в постійну форму.

Дана оцінка впливу антиаритмічної терапії на показники ЕКГ ВП і їх динаміка в ході проспективного спостереження.

Впровадження результатів дослідження. Результати дослідження були впроваджені в роботу відділу аритмій серця ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» АМН України; в учбовому процесі кафедри кардіології і функціональної діагностики Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України; у кардіологічному центрі Миколаївської обласної лікарні; у відділенні хронічної ішемічної хвороби серця Черкаського обласного кардіологічного центру.

Автор дисертаційної роботи також є співавтором нововведення: «Метод визначення дисперсії хвилі Р під час синусового ритму на ЕКГ» (Київ, 2003 р.).

Особистий внесок здобувача. Особистий внесок здобувача в наукову роботу полягав у визначенні актуальності роботи, виборі і формулюванні мети і завдань дослідження. Автор самостійно провела пошук літературних джерел і аналіз літературних даних. Дисертантом самостійно виконані первинні клінічні і інструментальні дослідження (електрокардіографія високого підсилення, ехокардіографія, холтерівське моніторування ЕКГ, черезстравохідне електрофізіологічне дослідження), проведена курация хворих, створена база даних, проведена статистична обробка і аналіз отриманих результатів. Виводи сформульовані спільно з науковим керівником.






Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.