Діагностика та комплексне лікування місцево-поширеного раку щитоподібної залози (91249)

Посмотреть архив целиком

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ






ГОРБЕНКО ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ



УДК: 616.441-006.6-07-08-089



ДІАГНОСТИКА ТА КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ МІСЦЕВО-ПОШИРЕНОГО РАКУ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ


14.01.07 – онкологія



Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук







Харків – 2008


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в ДУ „Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України”.

Науковий консультант – Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, доктор медичних наук, професор Бойко Валерій Володимирович, ДУ „Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України”, директор; Харківський Національний медичний університет, завідувач кафедри госпітальної хірургії.

Офіційні опоненти:

Академік АМН України, Заслужений діяч науки і техніки України, Герой України, доктор медичних наук, професор Бондар Григорій Васильович, завідувач кафедри онкології Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, Генеральний директор Донецького протипухлинного центру.

Член-кореспондент АМН України, Заслужений діяч науки і техніки України, двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, доктор медичних наук, професор Комісаренко Ігор Васильович, зав. відділенням хірургії ендокринних залоз Інституту ендокринології та обміну речовин АМН України ім. В. П. Комісаренка.

Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Мечов Дмитро Сергійович, завідувач кафедри радіології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. Шупика.

Захист відбудеться 24 квітня 2008 року об 11 годині, в Харківській медичній академії післядипломної освіти на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.609.01 за адресою: 61176, Харків, вул. Корчагінців, 58.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ХМАПО

Автореферат розісланий 21 березня 2008 року

Вчений секретар

спеціалізованої ради к.м.н. Бєлєвцов Ю. П.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Профілактика, діагностика та лікування новоутворень щитоподібної залози набувають в останні роки особливої актуальності у зв'язку з загальним погіршенням екологічної ситуації, у першу чергу після аварії на ЧАЕС (Гульчий Н. В., із співавт., 1998; Процик В. С. із співавт, 2000; Коренев С. В із співавт., 2004; Тронько Н. Д., 2006).

В Україні за період з 1986 року по 1991 рік приріст хворих на рак щитоподібної залози (РЩЗ) становив у середньому 7,85% на рік, що перевищувало цей показник серед інших онкологічних захворювань (Федоренко З. П. із співавт., 1997). За останні 20 років спостерігається неухильне зростання захворюваності на рак щитоподібної залози, частота цієї патології в деяких регіонах нашої країни збільшилася до 10 разів (Шалимов С. О. з співавт., 2006). Показники занедбаності РЩЗ констатовані на рівні 19%, а летальність до року з моменту встановлення діагнозу – в середньому 12,1 %.

Діагностичні можливості розпізнавання РЩЗ на ранніх стадіях обмежені відсутністю патогномонічних симптомів захворювання (Боднар П. М., з співавт., 2001; Гуда Б. Б. з співавт., 2001; Коренев С. В., 2004; Сдвижков А. М., 2004). Жоден з методів, що застосовується у теперішній час для встановлення правильного діагнозу раку щитоподібної залози, не має бажаної ефективності і тому потребує вдосконалення. Наслідком цього є значне зростання кількості занедбаних, місцево-поширених форм раку щитоподібної залози (Мардалейшвілі К. М., 2000; Ortiz S. з співавт., 2001). Місцево-поширені форми РЩЗ, незважаючи на візуальну локалізацію, є наслідком не тільки недосконалої діагностики, але й зловживанням консервативним способом лікування (Горохов В. М., 2001; Шахсуваров О. М., з співавт., 2000; Сербул М. М., з співавт., 2000). Однією з причин занедбаності РЩЗ є те, що він часто виникає на тлі іншої супутньої патології щитоподібної залози. Загальновизнаний ультразвуковий метод діагностики пухлин щитоподібної залози має суттєві недоліки при неоднорідній структурі тканин, поширенні пухлини в грудну порожнину, а також при розповсюдженні пухлини ЩЗ на сусідні органи та структури шиї (Дрозд В. М., з співавт., 1999; Koike Ј., з співавт., 2001; Волченко Н. Н., 2004). Встановити стадію злоякісного процесу можливо лише за допомогою морфологічної верифікації діагнозу. Стандартний цитологічний метод діагностики, який виконується під візуальним контролем, має низьку чутливість щодо морфологічної діагностики місцево-поширеного РЩЗ. При розповсюдженні ракового процесу на трахею, судини та нервові стовбури, виконання розширених та комбінованих хірургічних втручань супроводжується значною кількістю післяопераційних ускладнень та суттєвим погіршенням якості життя хворих. При застосуванні консервативного методу лікування летальні випадки впродовж року з моменту встановлення діагнозу спостерігаються у більшості хворих з місцево-поширеним РЩЗ. Для покращення результатів лікування місцево-поширених форм РЩЗ потрібна розробка нових алгоритмів діагностики та лікування, що зумовило необхідність даного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведені відповідно до комплексної НДР ДУ „Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України: ВН.1.05 "Вивчити гетерогенність метаболічних та імунних порушень та провести їх корекцію до і після тимектомії у хворих на міастенію" (№ держреєстрації 0105U000895).

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження – поліпшення результатів комплексного лікування місцево-поширеного раку щитоподібної залози шляхом удосконалення доопераційної діагностики, використання модифікованої неоад'ювантної хемо-променевої терапії, а також впровадження удосконалених методів хірургічного втручання.

Задачі дослідження:

  1. Проаналізувати показники захворюваності та результати лікування раку щитоподібної залози в Харківській області з 1986 по 2005 роки.

  2. Дослідити можливості клінічної, лабораторної, променевої та цитологічної діагностики місцево-поширеного раку щитоподібної залози.

  3. Вивчити морфологічні особливості різних форм раку щитоподібної залози.

  4. Вивчити можливості гістологічного та імуногістохімічного методів для диференціальної діагностики анапластичного раку щитоподібної залози.

  5. Вивчити стан та діагностичну значущість деяких показників перекисного окислення ліпідів у хворих на рак щитоподібної залози.

  6. Розробити модифіковану неоад'ювантну хемо-променеву терапію місцево-поширеного раку щитоподібної залози на основі дослідження патоморфозу пухлин.

  7. Удосконалити техніку виконання екстрафасціальної тиреоїдектомії у хворих на місцево-поширений рак щитоподібної залози.

  8. Визначити ефективність удосконалених методів лікування шляхом вивчення безпосередніх та віддалених результатів комплексного лікування.

Об’єкт дослідження – процес моніторингу за хворими на місцево-поширений рак щитоподібної залози в залежності від виду лікування.

Предмет дослідження – діагностика та комплексне лікування хворих на місцево-поширений рак щитоподібної залози.

Методи дослідження: клінічні, променеві, цитологічні, гістологічні, імуногістохімічні, біохімічні та інструментальні методи дослідження, ретроспективний аналіз історій хвороби з обробкою результатів методами варіаційної статистики.

Наукова новизна отриманих результатів. Автором вперше проведено порівняльний аналіз захворюваності на рак щитоподібної залози Національного канцер-реєстру, а також Харківського обласного канцер-реєстру більше ніж за 20 років, який охоплює 2080 спостережень. Виконане дослідження дозволило визначити динаміку показників захворюваності, смертності, летальності до року, задавненості, а також накопичення контингентів хворих на рак щитоподібної залози, які характеризують рівень надання спеціалізованої та висококваліфікованої допомоги цим хворим. Вивчені можливості цитологічного методу діагностики під контролем УЗД, комп’ютерної та магнітно-резонансної діагностики щодо встановлення стадії пухлинного процесу ЩЗ.

Вперше виконані дослідження морфо-функціональних характеристик мембран еритроцитів, які свідчать про їх перебудову у хворих на рак щитоподібної залози і можуть бути використаними в діагностиці та реабілітації цієї категорії пацієнтів. Встановлено, що ступінь порушення вільнорадикального переокислення залежить від стану хворого та диференціації пухлини. Встановлено, що у хворих на рак щитоподібної залози зменшується рівень активності одного з головних антиоксидантних ферментів – глутатіонпероксидази, що потребує фармакологічної корекції.

Вперше досліджено вплив модифікованої неоад'ювантної хемо-променевої терапії із застосуванням протипухлинного препарату доцетаксел на патоморфоз гістологічних форм раку щитоподібної залози.

Застосовані імуногістохімічні дослідження за допомогою моноклональних антитіл дозволили відрізняти низькодиференційований РЩЗ від злоякісної лімфоми з високою вірогідністю діагностики. Застосоване комплексне патоморфологічне дослідження видалених щитоподібних залоз дозволило встановити морфологічний бал злоякісності (МБЗ) кожної форми раку ЩЗ.

Запропоновано новий засіб видалення лімфатичного вузла шиї з метою морфологічної верифікації діагнозу в складних умовах його локалізації (патент України № 45546 А).


Случайные файлы

Файл
49993.rtf
151604.rtf
18223.rtf
28026-1.rtf
12557.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.