Динаміка профілю ризику серцево-судинних захворювань в жіночій популяції (91200)

Посмотреть архив целиком

Академія медичних наук України

Національний науковий центр

"Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска"


МАЛАЦКІВСЬКА Олена Валеріївна

УДК: 616.12-036.22- 055.2] "45=25"







ДИНАМІКА ПРОФІЛЮ РИЗИКУ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ В ЖІНОЧІЙ ПОПУЛЯЦІЇ


14.01.11 – кардіологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук










Київ – 2008


Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному науковому центрі “Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска” АМН України, м. Київ


Науковий керівник доктор медичних наук Горбась Ірина Михайлівна,

Національний науковий центр

Інститут кардіології імені

академіка М.Д. Стражеска” АМН України,

завідуюча відділом популяційних досліджень


Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Єна Лариса Михайлівна,

Державна установа “Інститут геронтології

АМН України”, завідуюча відділом клінічної

та епідеміологічної кардіології, м. Київ


доктор медичних наук Дорогой Анатолій Петрович,

Національний науковий центр

Інститут кардіології імені академіка

М.Д. Стражеска” АМН України,

завідувач лабораторією наукових проблем

амбулаторної допомоги, м. Київ


Захист відбудеться 21.04.2008 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.616.01 при Національному науковому центрі “Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска АМН України
(03680 МСП, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5)


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного наукового центру “Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска” АМН України (03680 МСП, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5)


Автореферат розісланий 14.03.2008 року


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради С. І. Деяк


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Серцево-судинні захворювання (ССЗ), посідаючи перше місце за поширеністю, є провідною причиною смерті в більшості розвинутих країн світу, причому на їх долю припадає близько половини від загальної смертності (Коваленко В.М., Дорогой А.П., 2005; Оганов Р.Г., 2007).

З кінця 60-х років смертність від CCЗ в Україні неухильно підвищується: за минуле десятиріччя вона зросла майже на 40 % і складає 72 % в структурі загальної смертності жінок, в той час як у чоловічого населення цей показник становить 54 % (Гайдаєв Ю.О., Коваленко В.М., 2007). На жаль, наша країна посідає одне із перших місць у світі за рівнем смертності від серцево-судинної патології.

До недавнього часу головна увага науковців приділялася вивченню профілю ризику чоловічих популяцій, але результати досліджень, які виявляють статеві відмінності умов формування серцево-судинної патології, свідчать про те, що дані, отримані в чоловічій популяції не можуть бути екстрапольовані на жіночу (Barrett-Connor E., 1997; Куимов А.Д., 2003; Нетяженко В.З., 2003). Отже, галузь медичних знань стосовно ССЗ у жінок залишається недостатньо вивченою через обмежену кількість досліджень та недооцінку проблеми (Schenck-Gustafsson K., 2002). Саме тому у 2005 році розпочала свою роботу нова ініціатива Європейського кардіологічного товариства – “Жінки і Серце “ (Women and Heart), яка акцентує увагу на зростанні ССЗ серед жінок та сприяє кращому розумінню особливостей розвитку, діагностики та лікування цієї патології.

Рівень серцево-судинної захворюваності і смертності значною мірою залежить від епідеміологічної ситуації в конкретному регіоні, а її неблагополуччя – від наявності та поширеності як хвороби, так і її факторів ризику (ФР). Кількість останніх постійно зростає, але серед понад 200 відомих в світовій літературі чинників основними та практично значущими є ті, що пояснюють міжпопуляційні відмінності у показниках здоров'я населення: артеріальна гіпертензія (АГ), дисліпопротеідемія (ДЛП), куріння, надлишкова маса тіла (НМТ) і недостатня фізична активність (НФА) тощо (Смирнова І.П., Горбась І.М., 2002).

Скринінг традиційних ФР дозволяє виявити лише близько половини осіб в популяції, у яких в подальшому виникне захворювання. Це обумовлює пошук інших чинників, серед яких досить вагоме місце займають психоемоційні розлади (Singh-Manoux A. et al., 2003; Погосова Г.В., 2005).

Концепція факторів ризику є провідною у превентивній кардіології, оскільки існуючий міжнародний досвід показує, що заходи з їх корекції дозволяють досягти покращання "популяційного здоров‘я", знизити рівні захворюваності і смертності.

Вирішенню проблеми високої смертності від ССЗ в Україні сприяють комплексні популяційні дослідження з оцінкою динаміки профілю ризику, визначенням впливу на рівні смертності основних ФР, встановленням їх оптимальних рівнів та науковим обґрунтуванням пріоритетів профілактичних заходів не тільки у чоловіків, а і серед жінок. В нашій країні до останнього часу подібні епідеміологічні дослідження стану здоров'я жіночої популяції не проводилися, що обумовило актуальність та необхідність даної роботи.

Зв‘язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках наукової теми відділу популяційних досліджень Національного наукового центру "Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска" АМН України "Аналіз довгострокового моніторування епідеміологічних умов формування серцево-судинної патології серед жінок працездатного віку" (№ Державної реєстрації 0102U000124), співвиконавцем якої була здобувач.

Мета дослідження: визначити внесок основних факторів ризику в смертність на підставі ретроспективного популяційного аналізу динаміки профілю ризику ССЗ у жінок.

Задачі дослідження:

  1. Дослідити поширеність основних факторів ризику ССЗ в міській популяції жінок віком 20-64 роки.

  2. Порівняти отримані результати з даними епідеміологічного дослідження, виконаного 25 років тому, та оцінити в широкому віковому діапазоні зміни профілю ризику ССЗ в жіночій популяції.

  3. Визначити розповсюдженість психоемоційних порушень, а саме тривожно-депресивних станів (ТДС) серед жінок та встановити їх взаємозв’язок з традиційними факторами ризику ССЗ.

  4. Вивчити внесок основних факторів ризику в загальну смертність та смертність від ССЗ у жінок на основі ретроспективного аналізу даних 25-річної динаміки профілю ризику.

  5. Визначити рівні чинників, що збільшують ризик смерті, та їх оптимальні цільові значення.

Об‘єкт дослідження: фактори ризику ССЗ, загальна смертність та смертність від хвороб системи кровообігу.

Предмет дослідження: частота та рівні факторів ризику ССЗ.

Методи дослідження: комплексні стандартні епідеміологічні методи дослідження; для вивчення поширеності тривожно-депресивних станів використовували Госпітальну шкалу тривоги та депресії (HADS); статистичні методи обробки отриманих результатів.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше в Україні вивчено поширеність тривожно-депресивних станів в жіночій популяції та визначено їх місце серед основних факторів ризику ССЗ. Вперше, на підставі даних двох строго стандартизованих епідеміологічних обстежень міської жіночої популяції, здійснено комплексний ретроспективний аналіз 25-річної динаміки профілю ризику ССЗ у жінок, який свідчить про наявність несприятливих тенденцій та загальне погіршення епідеміологічних умов формування даної патології. Досліджено внесок окремих факторів ризику в загальну смертність і смертність від хвороб системи кровообігу (ХСК) та виявлено, що найбільший вплив на рівні смертності має АГ, а серед ліпідних показників – гіпертригліцеридемія (ГТГ). Встановлені рівні чинників, що суттєво збільшують ризик смерті та оптимальні їх значення, досягнення яких на популяційному рівні сприятиме покращанню здоров’я жінок.

Практичне значення отриманих результатів. Отримані результати 25-річної динаміки профілю ризику в неорганізованій жіночій популяції дозволять прогнозувати епідеміологічну ситуацію щодо ССЗ в межах її подальшого моніторингу. Виявлені особливості впливу факторів ризику на рівні серцево-судинної смертності дозволять виділити групи високого ризику для проведення активних профілактичних втручань. Доведено необхідність виявлення та доцільність корекції не тільки традиційних факторів ризику, але й психоемоційних розладів для підвищення ефективності заходів з первинної та вторинної профілактики ССЗ у жінок.

Результати дослідження впроваджені в практику роботи Івано-Франківського обласного кардіологічного диспансеру, Білоцерківської міської лікарні № 1, Білоцерківської міської лікарні № 2, що підтверджено актами про впровадження.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням автора. Здобувач брала безпосередню участь в епідеміологічному дослідженні (особисто обстежила 344 особи), встановленні життєвого статусу жінок, обстежених в 1981-1982 рр.; анкетування за Госпітальною шкалою тривоги і депресії проведено автором особисто. Мета і завдання дослідження сформульовані разом з науковим керівником. Дисертант формувала бази даних, проводила їх статистичну обробку і аналіз, виконала інформаційний пошук, результати якого наведені у розділі "Огляд літератури", проаналізувала результати вітчизняних, зарубіжних і власних спостережень за темою дисертації та згідно з основними положеннями підготувала наукові статті до друку в спеціальних виданнях. Автором написана і підготовлена до захисту дана дисертація.






Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.