Гострі ушкодження сумково-звязкового апарата колінного суглоба (91088)

Посмотреть архив целиком


ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

ІНСТИТУТ ПАТОЛОГІЇ ХРЕБТА ТА СУГЛОБІВ

ІМЕНІ ПРОФЕСОРА М.І. СИТЕНКА

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ”



ЧЕМІРІС АНАТОЛІЙ ЙОСИПОВИЧ



УДК 616.728.3 – 018. 38 - 001



ГОСТРІ УШКОДЖЕННЯ СУМКОВО – ЗВ'ЯЗКОВОГО АПАРАТА

КОЛІННОГО СУГЛОБА



14.01.21- травматологія та ортопедія




АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук







Харків – 2008


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Запорізькому державному медичному університеті МОЗ України.

Науковий доктор медичних наук профессор

консультант: СІМЕНАЧ Богдан Ілліч,

Державна установа “Інститут патології хребта та суглобів

імені професора М.І. Ситенка Академії медичних наук

України”, головний науковий співробітник відділу

науково – медичної інформації групи інтегративної медицини


Офіційні доктор медичних наук член – кореспондент АМН

опоненти:України, заслужений діяч науки і техніки України професор

ГАЙКО Георгій Васильович,

Державна установа “Інститут травматології та ортопедії

Академії медичних наук України”, директор, керівник

відділу травматології та ортопедії дорослих


доктор медичних наук професор

ШЕВЧЕНКО Станіслав Дмитрович,

Державна установа “Інститут патології хребта та суглобів

імені професора М.І.Ситенка Академії медичних наук

України”, головний науковий співробітник відділу

патології хребта та суглобів дитячого віку


доктор медичних наук професор

СУХІН Юрій Віталійович,

Одеський державний медичний університет МОЗ України,

завідувач кафедри травматології, ортопедії та ВМХ


Захист відбудеться „4 липня 2008 р. об 11.30 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.607.01 Державної установи „Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка Академії медичних наук України” (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 80).


З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Державної установи “Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка Академії медичних наук України” (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 80).


Автореферат розісланий „3червня 2008 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

заслужений діяч науки і техніки України В.О. Радченко

доктор медичних наук професор


Актуальність теми дослідження. Частота ушкоджень колінного суглоба (КС) як досить складної та важливої системи опорно-рухового апарату і високий відсоток незадовільних результатів лікування хворих із гострими ушкодженнями сумково-зв’язкового апарату колінного суглоба обумовлюють актуальність дослідження обраної теми.

Підтвердженням значної уваги вчених до цієї проблеми є висока частота ушкоджень колінного суглоба й значний інформаційний потік публікацій, присвячених травматичній патології колінного суглоба (Ремізов В.Б., 1989; Левенець В.М., 1999; Миронов С.П. зі співавт., 1999; Коструб О.О зі співавт.2004).

Ушкодження сумково-зв’язкового апарату колінного суглоба характерні для осіб молодого та середнього віку, це є свідченням особливого значення даної проблеми в медичному та соціально-економічному аспекті (Клименко Г.С.,1992; Кузнєцов І.А.,1993; Бур'янов О.А. зі співавт.,2000; Лоскутов О.Є. зі співавт., 2002; Дубров В.Э, Копилов А.А., 2005; W. Muller, 1982; Woo S. et al. 2002).

Розриви зв’язкового апарату в гострому періоді травми супроводжуються значним больовим синдромом, рефлекторним напруженням м’язів, часто поєднуються з ушкодженнями інших елементів суглоба: фіброзної та синовіальної капсули, менісків, хряща, сухожилків і м’язів. Це призводить до різноманітності клінічних форм і проявів патології, завдає значних труднощів при діагностиці та є причиною значної кількості помилок (Сухоносенко В.М.,1974; Сіменач Б.І.,1978,1991; Гіршін С.Г., 1994; Маланін Д.А., 1996; Миронов С.П. зі співавт., 1999; Лінько Я.В.,2003; C.S.Wirth,1989; Noyes F.R.1992; Beynnon B.D. et al. 2005). Неабияку роль відіграє при цьому відсутність оцінки колінного суглоба як єдиної функціональної системи і системного підходу до діагностично-лікувальної тактики (Корж О.О., Сіменач Б.І.,1980).

Усунення нестабільності колінного суглоба як клінічного прояву ушкодження сумково-зв’язкового апарату будь-яким із відомих сьогодні хірургічних способів не дозволяє в повній мірі відновити анатомо-функціональну єдність сумково-зв’язкових структур і тим самим нормалізувати його біомеханіку. При нестабільності колінного суглоба зроблено багато спроб консервативного лікування. Однак позитивних результатів вдалося досягнути лише при лікуванні пацієнтів з нестабільністю легкого ступеня.

При лікуванні хронічної нестабільності ефективними виявилися виключно оперативні методики, однак тільки у 82-52% у віддалені строки отримані позитивні результати ( I.Insoll et. al., 1983, Колмогорцев І.Е., 2003).

Розуміння значення кожного елемента сумково-зв’язкового апарату (СЗА) в стабілізації колінного суглоба, негативної дії тривалої нестабільності на ушкоджені структури і весь колінний суглоб в цілому відкриває можливість прогнозувати перебіг патологічного процесу і тим самим визначити вибір діагностично-лікувальної тактики і заходів, спрямованих на розробку нових технологій хірургічного лікування та пристроїв для їх виконання.

Внаслідок обмеженого використання в клінічній практиці технологій хірургічного лікування гострих ушкоджень сумково-зв’язкового апарату колінного суглоба система існуючої післяопераційної реабілітації є не завжди ефективною та потребує подальшого опрацювання.

Одним із заходів, який здатний покращити результати лікування хворих із гострими ушкодженнями сумково-зв’язкового апарату колінного суглоба, може стати впровадження чітких поетапних організаційних дій.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри травматології, ортопедії та нейрохірургії Запорізького державного медичного університету МОЗ України («Вивчити можливості покращення діагностики та хірургічного лікування пошкоджень колінного суглоба в гострому періоді травми шляхом існуючих і розробок нових діагностичних тестів»; шифр теми ИН 14.00.20.95, держреєстрація № 195U026994. Здобувач особисто розробив концепцію „Гострі ушкодження сумково–зв’язкового апарату колінного суглоба”. Виконував обстеження для визначення ефективності магнітно-резонансної томографії (МРТ) при гострій травмі колінного суглоба. Здійснював хірургічне лікування хворих з гострими ушкодженнями сумково–зв’язкового апарату колінного суглоба. Розробив програму реабілітації та впровадив низку організаційних заходів).

Мета дослідження – побудувати нову концепцію про гострі ушкодження сумково-зв’язкового апарату колінного суглоба з послідовною її верифікацією, діагностично–лікувальними, реабілітаційними та організаційними заходами.

Завдання дослідження:

1. Побудувати концепцію „гострі ушкодження СЗА КС” у формі інформаційно-концептуальної моделі.

2. На основі концептуальної моделі „гострі ушкодження СЗА КС” побудувати класифікаційну систему „гостра нестабільність СЗА КС”.

3. Відповідно до мети дослідження шляхом аналітико-синтетичного аналізу літературних джерел з’ясувати особливості функціональної анатомії СЗА КС.

4. Представити загальні особливості клінічних спостережень, використаних у процесі дослідження.

5. Побудувати алгоритмовану систему діагностики гострих ушкоджень СЗА КС.

6. Визначити доцільність, особливості та ефективність МРТ в діагностиці гострих ушкоджень СЗА КС.

7. На основі нової концепції побудувати загальну методологію лікування гострих ушкоджень СЗА КС і реалізувати її за допомогою нових технологій, способів і пристроїв.

8. Запропонувати програму реабілітаційних заходів.

9. Провести аналіз результатів хірургічного лікування.

10. Запропонувати організаційні заходи, направлені на покращання допомоги хворим з гострими ушкодженнями СЗА КС.

Об’єкт дослідження – хворі з закритими ушкодженнями колінного суглоба.

Предмет дослідження – гостра нестабільність колінного суглоба.

Методи дослідження – теоретичні методи дослідження: системний підхід і концептуальне моделювання як методології наукового пізнання і реалізації системних уявлень.

Клінічні методи дослідження: клінічні спостереження, рентгенологічні, магнітно-резонансно-томографічні, статистичний аналіз.

Наукова новизна одержаних результатів. В результаті наукового дослідження: побудована нова концепція «гострі ушкодження СЗА КС», яка вносить нову якість в уявлення про цю проблему і є підставою подальших досліджень; побудована концептуальна модель «гостра нестабільність КС», визначена роль анатомо–функціональних елементів СЗА у забезпеченні стабільності колінного суглоба; запропонована алгоритмована система діагностики гострих ушкоджень СЗА КС дозволяє з’ясувати характер нестабільності та побудувати оптимальну лікувальну тактику; визначено ефективність дослідження ушкоджень СЗА КС в гострому періоді травми на магнітно-резонансному томографі; сформульована і теоретично обґрунтована загальна методологія хірургічного лікування ушкоджень СЗА КС; описано, обґрунтовано і верифіковано технології хірургічних втручань при різних проявах нестабільності КС; розроблена програма реабілітаційних заходів залежно від характеру руйнувань СЗА КС; запропоновано організаційні заходи щодо удосконалення надання етапної допомоги пацієнтам з гострими ушкодженнями КС.


Случайные файлы

Файл
81789.rtf
24825.rtf
ref-14532.doc
176208.rtf
ref-15311.doc




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.