Вплив нейроендокринних факторів на клініко-етологічні особливості бронхіальної астми у дітей (90899)

Посмотреть архив целиком

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. С.І. ГЕОРГІЄВСЬКОГО





УДК: 616.248+616.43+616.432:153.943-058.86



ВПЛИВ НЕЙРОЕНДОКРИННИХ ФАКТОРІВ НА КЛІНІКО-ЕТОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ У ДІТЕЙ





14.01.10 – педіатрія






АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук




Сімферополь – 2008


Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Кримському державному медичному університеті

ім. С.І. Георгієвського МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Каладзе Микола Миколайович, Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, завідувач кафедри педіатрії з курсом фізіотерапії факультету післядипломної освіти

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Сенаторова Ганна Сергіївна,

Харківський національний медичний університет МОЗ України,

завідуюча кафедри госпітальної педіатрії;

доктор медичних наук, професор Кобець Тетяна Володимирівна,

Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, завідуюча кафедри пропедевтики педіатрії.

Захист дисертації відбудеться 30.05.2008 р. о 13 годин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 52.600.01 при Кримському державному медичному університеті ім. С.І. Георгієвського МОЗ України (95006, м. Сімферополь, бульвар Леніна, 5/7).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського МОЗ України (95006, м. Сімферополь, бульвар Леніна, 5/7).

Автореферат розісланий 29.04.2008 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Є.П. Смуглов


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Бронхіальна астма (БА) займає провідне місце серед хронічних захворювань дитячого віку. В останні роки в усьому світі, у тому числі й в Україні, відзначається неухильне зростання даної патології в структурі хронічних захворювань органів дихання [Антипкін Ю.Г., 2005; Волосовець О.П., 2007; Ласиця О.І., Охотнікова О.М., 2005; Беш Л.В., 2007; Фещенко Ю.І., 2002; Kuprys-Lipinska I., Kuna P., 2007].

Незважаючи на значні досягнення в розумінні БА, не завжди вдається домогтися бажаного контролю над перебігом захворювання. Так, за даними вітчизняних і закордонних авторів, використання базисної терапії сприяє стабілізації клініко-функціональних показників тільки в 60-80% хворих БА [Беш Л.В., 2007; Огородова Л.М., 2001; Nathan R.A., Sorknes C.A., Kosinski M., 2004]. Також продовжує зростати частота важких форм перебігу БА, що складає в дитячому віці близько 25% [Ласица О.І., Охотникова О.М, 2006; Беш Л.В., 2007].

В останні роки спостерігається значне зростання ролі психоемоційних розладів у патогенезі хронічних захворювань [Казак С.С., 2007; Tack J., Bіcchops, Sarnellі G., 2004]. Виражена тенденція до підвищення частоти і тяжкості БА у дітей різних вікових груп в значній мірі обумовлена недостатніми адаптаційними можливостями дитячого організму до тривалого впливу стресових екзо- і ендогенних факторів, першочергове значення серед яких можуть мати погіршення екологічних умов, психологічні стреси [Каганов С.Ю., 2003; Лук'янова О.М.,1999; Зубаренко О.В., 2003; Мизерніцкий Ю.Л., 2004].

Центральною ланкою розвитку адаптаційних реакцій є активація гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової, гіпофізарно-гонадної і нейропептидних систем, серед яких важлива роль належить ендогенній опіоідній системі [Маслов Л.М., Лишманов Ю.Б., 2004; Акмаев І.Г., 2001; Tsigos C., Chrousos G.P., 2002]. Дисбаланс нейроендокринної регуляції виступає в ролі одного з ведучих патогенетичних механізмів підтримки і прогресування БА [Каладзе М.М., 2005; Пагава К.І., Мамучишвили І.Г., 2004; Лев М.С., 2000, Baі І.R., Knіght D.A., 2005].

БА є мультифакторіальним захворюванням, у генезі якого відіграють значну роль генетична схильність, фенотипічні, а також екологічно обумовлені факторі ризику, що за певних умов може зігравати вирішальну роль у формуванні патологічного процесу [Ласиця О.І., 2005; Сенаторова Г.С., 2003].

Поведінка, як частина фенотипу, є найбільш об'єктивним показником не тільки психоемоційного, але і фізіологічного стану дитячого організму, завжди має адаптивний сенс, що зберігається й в умовах патології [Самохвалов В.П., 2000; Давыдова О.Е., 2004; Манченко Н.Ю., 2001]. Детермінована генетично, поведінка контролюється на біохімічному рівні, при патологічних станах модифікація поведінки може бути обумовлена змінами в зацікавлених гормональних системах [Самохвалов В.П., 2002; Сидякин В.Г., 2000]. При цьому, особливості нейроендокринних змін і поведінки при БА у дітей і оптимізація базисної терапії в періоді загострення, з урахуванням виявлених порушень в адаптаційних системах, залишаются недостатньо вивченими.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри педіатрії з курсом фізіотерапії факультету післядипломної освіти Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського МОЗ України: "Ефективність лікування розповсюджених захворювань у дітей на різних етапах реабілітації" (шифр 02/10, № державної реєстрації 0102U006362).

Мета дослідження - виявити вплив нейроендокринних змін на клінічні та етологічні особливості бронхіальної астми у дітей з метою підвищення ефективності терапії.

Завдання дослідження

1. Вивчити особливості невербальної поведінки дітей, хворих на бронхіальну астму, і їх взаємозв'язок з клініко-імунологічними характеристиками захворювання.

2. Дати оцінку змін рівнів гормонів гіпофізарно-надниркової осі й гіпофізарно-гонадної осі при бронхіальній астмі у дітей.

3. Виявити особливості динаміки β-ендорфіну у дітей, що страждають на бронхіальну астму, в залежності від періоду і ступеня тяжкості захворювання.

4. Встановити функціональну інтеграцію гормональних компонентів адаптації з β-ендорфіном і етологічними особливостями в різні періоди бронхіальної астми у дітей.

5. Дати патофізіологічне обґрунтування доцільністі використання препарату Магне-В6 у комплексній терапії загострення, оцінити найближчі й віддалені результати його клінічної ефективності.

Об'єкт дослідження: патогенетичні аспекти бронхіальної астми у дітей.

Предмет дослідження: адаптаційні реакції з урахуванням етологічних особливостей і гормональних змін при бронхіальній астмі у дітей.

Методи дослідження: загальноклінічні, лабораторні, функціональні (спірографія, ЕЕГ), гормональні, імунологічні, етологічний, психологічні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Результати дослідження розширюють розуміння патогенетичної сутності БА у дітей, оскільки відображають зміни гормональних і нейропептидних компонентів регулюючих систем у механізмах адаптації до стресу і вплив цих змін на клінічні прояви захворювання й особливості поведінки.

У дітей, що страждають на БА, виявлені етологічні (поведінкові) особливості, що вказують на наявність стресового стану, в залежності від статі, фази і тяжкості патологічного процесу.

Вперше дана оцінка функціональної інтеграції центральних регулюючих і периферічних гормональних і негормональних компонентів адаптації до стресу у дітей, що страждають на БА, з урахуванням виявлених етологічних особливостей.

Доведено залежність стану функції зовнішнього дихання і етологічних особливостей від секреції β-ендорфіну й основних гормонів гіпофізарно-надниркової-гонадної систем, а також залежність ефективності терапії від психоемоційного стану дітей, що страждають на БА.

Вперше дано наукове обґрунтування доцільності корекції виявлених змін психоемоційного стану і дисбалансу нейроендокринних факторів у дітей з БА, шляхом включення в комплексну терапію препарата Магне-В6.

Практичне значення отриманих результатів. Встановлено, що оцінка взаємозв'язку нейроендокринних змін з етологічними особливостями у дітей, що страждають на БА, важлива при діагностиці ступеня тяжкості, прогнозу перебігу захворювання, виборі диференційованої патогенетичної терапії й оцінці її ефективності. Показано, які етологічні особливості є маркерами функціонального стану систем адаптації та нейроендокринних порушень у дітей, що страждають на БА.

Доведено, що корекція стресс-обумовлених змін у системах, що беруть участь у процесах адаптації (з використанням препарату Магне-В6) дозволяє підвищити ефективність стандартної терапії БА у дітей.

Результати роботи впроваджені в практику пульмонологічних відділень першої дитячої міської клінічної лікарні м. Сімферополя, Республіканської дитячої клінічної лікарні, міжнародного дитячого медичного центра "Дружба" та санаторію "Лучезарний" м. Євпаторії.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведений інформаційно-патентний пошук, підібрана і проаналізована література, що стосується проблеми дослідження, та дало можливість сформулювати тему, актуальність і дослідницьку програму роботи. Виконано індивідуальне клінічне, функціональне обстеження, збір і підготовка біологічного матеріалу для подальшого дослідження з використанням методу імуноферментного аналізу, проведено етологічне обстеження й анкетування пацієнтів для вивчення типів ставлення до лікування. Автором самостійно проведена статистична обробка отриманих у ході дослідження даних, теоретичний аналіз і узагальнення результатів досліджень, сформульовані висновки і практичні рекомендації.


Случайные файлы

Файл
2310.rtf
nitinol.doc
30079.rtf
115748.rtf
78640.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.