Вступ.


Вітаміни це група органічних речовин різноманітної хімічної природи, біологічно активних у досить малих кількостях. Вони не є джерелами енергії чи будівельним матеріалом для організму, але абсолютно необхідні для життєвих функцій. Вітаміни поступають в організм тварин з їжею і їх біосинтез здійснюється, за винятком деяких із них. лише в рослинних клітинах та тканинах. У малих кількостях надають регулюючу дію на клітинні функції і біохімічні процеси подібно каталізаторам або ензимам, забезпечуючи правильне використання поживних речовин. В якості специфічних речовин, разом із гормонами та ензимами, утворюють єдине ціле – групу біокатолізаторів і відіграють велику роль у процесах обміну в організмі: у клітинному диханні, впливають на функції нервової системи, ендокринних залоз, підсилюють імунобіологічні процеси та стійкість організму до інфекційних захворювань


Фармакологія вітамінів.


Роль вітамінів полягає у прискоренні протікання процесів обміну, це своєрідні каталізатори, які мають енергетичної чи пластичної дії. Стимуляція обміну речовин вітамінами згідно класифікації по функціональній дії відбувається двома шляхами: кофермент ним та мембранним. Вітаміни А, D3 та Е виявляють мембранну дію. Це другий шлях стимуляції обміну речовин вітамінами , які приймають участь у побудові клітинних мембран і , як наслідок - у їх функціонуванні, забезпечують регуляцію їх проникності, зберігають їх стабільність та захищають від неблагоприємного впливу. Роль цих вітамінів особливо велика для тих тканин, які характеризуються високим темпом клітинного поділу. Оскільки всі тканини тварин мають мембрану будову, вважається, що патологія, виникаюча при недостачі вітамінів мембранної дії, більш універсальна за своїм клінічним проявом, ніж виникаюча при недостачі кофермент них вітамінів, дефіцит яких характеризується більш вузьким колом типових симптомів.

Вітаміни мають високу біологічну активність , яку виявляють у дуже малих кількостях. Тому її виявляють в умовах експерименту та виражають в одиницях дії (ОД), міжнародних (МОД) або інтернаціональних (ІОД). За ОД вітаміну приймається та мінімальна його кількість, яка необхідна для попередження у тварини штучно викликаного авітамінозу.

Дозують препарати вітамінної (ПДВ) дії виходячи з добової потреби(десятки ОД); профілактична доза ПДВ має бути вища добової, вона виражається у сотнях ОД; лікувальна доза – у тисячах ОД, оскільки її застосування повинно ліквідовувати недостачу вітамінів та забезпечувати добову потребу, яка у хворої тварини вища ніж у здорової. У таких великих кількостях дози ПВД можуть бути виражені у вагових одиницях, але з обов´язковим зазначенням вмісту у цій кількості ОД.

В тих випадках , коли біохімічна реакція, яка забезпечується вітаміном, знижена не через його недостачу , а за якоюсь іншою причиною, порушивши даний вид обміну речовин, використання ПДВ у дозах , значно перевищуючих фізіологічну потребу, не завжди доречно, оскільки воно може призвести до порушення обміну речовин та гіпервітамінозам.


Механізм дії.


Вітаміни мембранного типу дії виявляють свою активність в оболонках мітохондрій, забезпечуючи в них процеси дихання тканин та окисного фосфоролювання. Проникність оболонок для вітамінів та інших метаболітів , а також потрапляння їх у клітини забезпечується функцією специфічних білків – циторецепторів , локалізованих на мембранах клітин.

Біохімічна сутність вітамінів зводиться до здійснення каталітичних функцій, які у відношенні реакцій обміну носять специфічний характер. Він може проявлятися не тільки у характері каталізуємих ними хімічних реакцій (оксидоредукція та ін.) , але й у біооб´єктах цих реакцій (амінокислоти, ліпіди та ін.), які для різних вітамінів бувають різні.

Особливо важливе значення має участь вітамінів в окисно - відновних процесах, регуляція яких попереджує надлишкове утворення таких “агресивних” речовин , як перекиси, “вільні радикали, негативні” ейкозаноїди та ін., що призводять до так званого синдрому перосидації, який включає в себе пошкодження мембран, інактивацію ферментів, пригнічення клітинного поділу та накопичення інертних біополі мерів.

У цілому механізм дії ПДВ полягає у нормалізації метаболічних процесів, частина яких є специфічною, а частина – універсальною основою різноманітних патологій тварин.

Різні форми участі ПДВ у обміні речовин забезпечують перш за все прояв їх специфічної, вітамінної дії. За своїм проявом специфічний напрям дії цих препаратів характеризується різноманітністю та залежить від властивостей і функціонального значення вітаміну, що знаходиться у препараті. Відомо більш ніж сто ферментних систем, коферментами яких є вітаміни. Кожна така система каталізує певну хімічну реакцію, що бере участь у загальному метаболізмі організму, і використовується для пригнічення типового прояву недостачі того чи іншого вітаміну. Згідно клініко-фізіологічній класифікації вітаміни розрізняють за їх специфічною дією: антиксерофтальмічний (А), анти рахітичний (D3), антиоксидантний (Е). Вказані порушення через відсутність вітаміну можуть бути відновлені лише тим вітаміном, якого не вистачає. Однак життєво важливе значення вітамінів для організму не вичерпується лише попередженням або лікуванням відповідної вітамінної недостачі. Активно приймаючи участь у різних ферментативно-метаболічних процесах, вітаміни і ПДВ можуть надавати регулюючу дію і на функціональний стан окремих органів та їх систем, не маючи відношення до симптоматики авітамінозу. Це другий вид дії ПДВ , який визначається як неспецифічний, невітамінний та має назву фармакодинамічної дії. Він знаходить прояв у підвищенні рівня реактивності організму, активації імунних процесі і підвищенням опору організму та працездатності, більш вдосконаленим пристосуванням до дії неблагоприємних факторів. Наявність фармакодинамічної дії дозволяє додавати ПДВ у склад комплексної фармакотерапії різних захворювань наряду зі спеціальними засобами лікування у якості допоміжних засобів симптоматичної або патогенетичної терапії.

Показниками до застосування ПДВ є:

- гіпо- і авітамінози;

гіпо- і авітамінозоподібний стан та симптоми;

- захворювання стресового генеза і ослаблення загального опору організму;

- захворювання з симптомами , патогенетично пов’язані із фармакодинамічної дією ПДВ.

Протипоказанням та обмеженням до вживання є:

схильність до алергії, підвищена чутливість ;

патологія нирок і сечовивідних шляхів (особливо для вітамінів “кислот”);

вагітність – для вітамінів А і D3 у ранні строки і вітаміну К – у пізні;

цукровий діабет – для нікотинової та аскорбінової кислот.

Несумісність вітамінів з деякими лікарськими засобами.



ПДВ

З чим несумісний

У чому виявляється

Ретинол

Тироксин

Естрогени, пероральні контрацептиви

Пригнічення виділення тиреотропного

гормону гіпофіза, зниження основного обміну

Накопичення вітаміну А, гіпервітаміноз А

Кальциферол

Тіазидні діуретики Протиепілептичні

Серцеві глікозиди

Гіперкальциємія

Гіповітаміноз D3, остеомаляція

Кумуляція

Токоферол

Антикоа-

гулянти непрямої дії

Ергокальціферол

Підсилення гіпопротромінемії

Окисляє токоферол


Взаємодія вітамінів між собою.


Під впливом токоферолу ацетату всмоктування ретинолу (вітаміну А) у кишечнику підсилюється, концентрація вітаміну А в печінці і в тканинах підвищується. Метаболізм ратинова уповільнюється завдяки антиоксидантним властивостям вітаміну Е. Великі дози токоферолу можуть попередити розвиток А-гіпервітамінозу, а також послабити симптоми його прояву.


Фізико-хімічні властивості.


Вітамін А:

Являє собою проізводні групи палеїнових сполук та групи терпенів. Чисті препарати вітаміну А являють собою світло-жовті в´язкі олії або світло-жовті кристали ігольчатої форми. Добре розчиняється в жирах та жиро розчинниках – бензині, ефірі, хлороформі, ацетоні та ін.; погано розчиняється у воді.

Ретинол руйнується ультрафіолетовим промінням і легко окислюється киснем повітря, особливо у присутності мінеральних кислот. З підвищенням температури руйнування прискорюється. Без кисню при температурі 100˚C і вище ретинол не руйнується. Прогіркання жирів супрводждується руйнуванням вітаміну А. Присутність аскорбінової кислоти і особливо вітаміну Е захищають ретинол від руйнування.


Хімічна структура:



Вітамін D3:

Являє собою проізводні групи стеринів. У природі він частіше знаходиться у вигляді провітаміну – ергостеролу, який на сонячному світлі або при ультрафіолетовому опроміненні переходить у вітамін D (D2 та D3).

Вітамін D – це безбарвні кристали, розчинні у маслах, ефірі, спирті та інших органічних розчинників, але не розчинні у воді. Вітамін D має стійкість до лугів , але руйнується у присутності мінеральних кислот. Не дуже висока температура та кисень повітря не руйнують вітамін.


Хімічна структура:





Вітамін Е:

Безбарвна , в’язка масляниста речовина. Нерозчинний у воді, розчиняється у жирах, маслах. Руйнується у прогорьклім маслі та під дією ультрафіолетових променів. Вітамін Е зберігається в лугах та кислотах, не руйнується при підвищенні температурі.


Случайные файлы

Файл
27634.rtf
16588-1.rtf
19268-1.rtf
151598.rtf
17635.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.