Аліментарна реабілітація хворих, що перенесли інфаркт міокарда, в санаторно-курортних закладах (90523)

Посмотреть архив целиком

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. О.О.БОГОМОЛЬЦЯ


Пономаренко Владислав Іванович

УДК 616.127.-005.8-036.8/838-085.838





Аліментарна реабілітація хворих, що перенесли інфаркт міокарда, в санаторно-курортних закладах


14.02.01- Гігієна, медичні науки



Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук




Київ - 1999


Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії Міністерства охорони здоров'я України

Науковий консультант: Ванханен Володимир Вiльямович, професор, доктор медичних наук, професор кафедри гігієни і екології з курсом гігієни харчування Дніпропетровської державної медичної академії

Офіційні опоненти: Ципріян Віктор Iванович, доктор медичних наук, профе-сор, завідуючий кафедрою гігієни харчування Національ-ного медичного університету ім. О. О. Богомольця

Козярин Іван Петрович, доктор медичних наук, професор, завідуючий кафедрою гігієни харчування дітей та підлітків Київської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України

Карпенко Петро Олександрович, доктор медичних наук, професор, Головний дієтолог МОЗ України, керівник клініки Інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І.Медведя

Провідна організація: Український науковий гігієнічний центр МОЗ України

Захист відбудеться " 20 " травня 1999 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.003.01 “Гігієна” в На-ціональному медичному університеті ім. О.О.Богомольця МОЗ України за адресою: 252057, Київ - 57, пр. Перемоги, 34, гігієнічний корпус, аудиторія № 2.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця за адресою: 252057, Київ - 57, вул. Зоологічна, 3

Автореферат разіслано “ 19 ” квітня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор О.П.Яворовський


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Існування понад 20 років системи етапного лікування ІМ свідчить про значну соціальну, медичну і економічну ефективність впровадження раннього санаторно-курортного лікування (Бобров В. А. і співавт., 1995, Iванов Є. М., Ендакова Е. А., 1996, Ванханен В. В. і співавт., 1998). Його важливим складовим елементом є адекватна дiєтотерапiя, яка не тільки безпосередньо потенціює гомеостатичний потенціал оздоровчих заходів, але і оптимiзує сприятливий вплив на організм специфічних курортних чинників (Абрамов В. В. і співавт., 1997, Гордiєнко В. С., 1997). Без організації харчування, яке б сприяло корекції порушених функцій, органічно доповнювало комплекс лікувальних впливів, ефективність медичної реабілітації буде значно нижче очікуванної (Ванханен В. В. і співавт., 1997, Передерій В.Г., 1998, Rudel L.L. et al., 1995, Thompson G. R., 1995). Вивченням основних тенденцій розвитку нутріціологiї з питань опрацювання концептуальної схеми харчування хворих на ІМ установлена наявність значної кількості різнопланових робіт, що стосуються сучасних підходів до побудови антиатеросклеротичної дієти (Аронов Д. М. і співавт., 1996, Погожева А. В. і співавт., 1994, Самсонов М.А. і співавт., 1997, Bolton-Smith C., 1996, Cameron J. А., 1995 та ін.). Конкретне лiмiтування фізіолого-гігієнічних вимог, що пред'являються до неї, передбачено, в основному, для організації стаціонарного лікувального або домашнього дієтичного харчування (Губа М. І., Смолянський Б. Л., 1988, Губергриць А. Я., Лiневський Ю. В., 1989, Смолянський Б. Л., Абрамова Ж. І., 1993, Столмакова Г. I. і співавт., 1991 та ін.). Безпосередня екстраполяція їх регламентів на санаторні алiментарні програми, як і реалізація абстрактних, іноді надмірно оберігаючих схем призначення харчування, з урахуванням медико-біологічної специфіки осіб, що проходять санаторно-курортну реабілітацію, не доцільні (Карпенко П.А., 1996, Колесник Е. О. та співавт., 1997). При обґрунтуванні вимог до дiєтотерапii необхідно в кожному конкретному випадку чітко визначити мету і завдання, що обумовлюють її досягнення і представляються першорядними (Конишев В. А., Василевська Л. С., 1992).

Аналіз опублікованих нормативно-інформаційних матеріалів, що стосуються санаторного харчування контрольного контингенту, показав, що в основному вони, або використовують дані більш ніж 14-річної давності (у розвинених країнах, в зв'язку з удосконаленням теоретико-методичної бази, ревізія проводиться кожні 5 років) і, відповідно, не адаптовані в повному обсязі до особливостей сучасного санаторного етапу реабілітації, або носять у ряді випадків загальний декларативний характер (не містять контрольних нормативів по всьому спектру нормуючих "Нормами фізіологічних потреб..." (1991 г.) харчових речовин адекватні рекомендації про шляхи оптимального практичного задоволення потреб хворих на ІМ в мікронутрiєнтах з урахуванням як гомеостазу організму, так і фінансово-технічних можливостей харчоблоків оздоровниць і т. п.), що не робить можливим адекватне впровадження всього спектра наукових основ нутріціологii, повноцінне регламентування алiментарних програм (Бабов К. Д. і співавт., 1996, Слiдзевська I. К. та спiвавт., 1997, Новосад А. М. і співавт., 1984, Хомазюк І. Н. і співавт., 1997 та ін.). Відкритими залишаються питання, що пов'язані з методологічними передумовами до складання алгоритму дiєтотерапii у відділеннях реабілітації (біологічні аспекти її призначення, фоновий харчовий статус осіб, що надходять, фактичний стан вторинної алiментарної профілактики); єдиною базисною унiфікованою дієтою, включаючи її кінцеву ланку - середньодобовий продуктовий набір і орієнтовне семиденне меню; застосуванням спеціальних харчових продуктів або біологічно активних добавок. Відсутні роботи, виконані в режимі натурного експерименту, які стосуються вивчення потреб в енергії і харчових речовинах хворих на ІМ на етапі санаторної реабілітації, а також чітко віддиференційовані за різними рівнями (органiзменним, системним, органо-тканинним, клітинно-субклітинним, молекулярно-генетичним) моделі харчування, які пропонуються різними авторами, що дозволяє зробити висновки про відсутність апробованих за індикаторними маркерами гігієнічних принципів харчування осіб групи спостереження. Особливу актуальність, у зв'язку з екологічною ситуацією в Україні, набуває опрацювання базових аліментарних впливів, які чинять не тільки лікувально-профілактичну, але й детоксикуючу дію (Вихованець Т. А., Черенков В. М., 1997, Трахтенберг І. М., 1997).

На фоні відсутності належної наукової організаційно-методичної основи, що забезпечує всебічне нормування санаторної дiєтотерапiї післяiнфарктних хворих, виявляється ще один недолік, що притаманний харчуванню практично всіх організованих колективів (Карпенко П.О., 1996, Кононова I. I., 1996), - орієнтація добового меню не на фізіологічні потреби, а на фінансові витрати. Це призводить до частих небажаних змін хімічного складу раціонів і зменшення асортименту набору продуктів, пов'язаних з динамікою цін.

Враховуючи вищезазначене, проблема, що вирішується цією роботою, має особливу важливість і актуальність як у теоретичному, так і прикладному планах, забезпечуючи одержання нових, обгрунтованих в реальних умовах, наукових даних і, на їх базі, створення системи вторинної алiментарної профілактики "епідемії ХХ століття" - ІМ на ключовому етапі реабілітації  санаторно-курортному.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано згідно з рішеннями Правління ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” № П4-7 від 14.11.95р., № П2-5 від 05.08.1998 р., програмою науково-дослідної роботи Дніпропетровської державної медичної академії за темою “Розробити комплексний підхід до організації харчування в сучасних умовах в спеціалізованих санаторних відділеннях ” (номер держреєстрації 0196У004673), планами Української проблемної комісії “Гігієна харчування” та проблемної комісії Дніпропетровської державної медичної академії “Гігієна харчування, клінічна дієтологія і гастроентерологія ” по обґрунтуванню фізіолого-гігієнічних вимог до харчування і аліментарної профілактики (первинної та вторинної) неінфекційних захворювань у різних біосоціальних популяціях населення.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - гігієнічне обґрунтування вимог до аліментарної реабілітації хворих, що перенесли інфаркт міокарда, в сучасних санаторно-курортних закладах.

Завдання дослідження: 1) розробити методологічні основи концепції організації харчування хворих, що перенесли інфаркт міокарда, в сучасних санаторно-курортних закладах, дати кількісну і якісну характеристику біологічним факторам, що впливають на харчові потреби контингенту спостереження; 2) вивчити фоновий (при надходженні на реабілітацію) харчовий статус хворих та стан фактичного санаторного харчування хворих на інфаркт міокарда; 3) обґрунтувати рекомендовані адекватно-профілактичні рівні споживання енергії та нутрієнтів контрольної біосоціальної популяції; 4) розробити адаптовані до фізіологічних потреб осіб, що оздоровлю­ються, добовий продуктовий набір та універсальне орієнтовне семиденне меню; визначити вимоги до режиму харчування у відділеннях реабілітації санаторно-курортних закладів; 5) обґрунтувати наукові підходи до застосування біологічно активних добавок до санаторних харчових раціонів післяінфарктних хворих та провести натурне обґрунтування парадигми нутріцевтичної та парафармацевтичної оптимізації реабілітаційної ефективності дієтотерапії осіб групи спостереження; 6) вивчити медичну ефективність розроблених гігієнічних вимог до тематичних аліментарних програм.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: а) досягнуто подальшого розвитку методологічних основ концепції харчування хворих на ІМ у сучасних санаторно-курортних закладах; б) вперше проведено вивчення та дана комплексна гігієнічна оцінка науковим передумовам регламентування дієтотерапії контрольного контингенту (біологічних факторів, харчового статусу і стану фактичного санаторного харчування); в) вперше, в ході поліаспектних натурних досліджень, обґрунтовано адекватно-профілактичні рівні потреби в енергії і харчових речовинах, що рекомендовані післяінфарктним хворим на етапі санаторної реабілітації; г) з врахуванням фізіологічних потреб в нутрієнтах осіб, що оздоровлюються, удосконалено діючий добовий продуктовий набір, отримали подальший розвиток основні елементи санаторної аліментарної програми: вимоги до режиму харчування, структури добових раціонів, що консолідовані у розробленому універсальному орієнтовному семиденному меню для відділень реабілітації; д) вперше розроблено наукові основи застосування біологічно активних добавок до санаторних харчових раціонів післяінфарктних хворих, в тому числі осіб, які зазнали шкідливої дії екологічних чинників; обґрунтовано парадигму нутріцевтичної оптимізації хімічного складу і парафармацевтичного потенціювання реабілітаційної ефективності дієтотерапії осіб групи спостереження.


Случайные файлы

Файл
12419.rtf
51481.rtf
27156.rtf
166563.rtf
240-1009.DOC




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.