Загальні положення методики розслідування окремих видів злочинів. Криміналістична характеристика злочинів (REF3)

Посмотреть архив целиком

Міністерство освіти України

Львівський національний університет

ім.І.Я.Франка







Кафедра кримінального та

кримінально-процесуального права








Р Е Ф Е Р А Т

на тему:


" Загальні положення методики розслідування окремих видів злочинів. Криміналістична характеристика злочинів "





























Львів 1999р.



План



Стр.


  1. Методика розслідування окремих видів злочинів . . . . . . 3


  1. Система та завдання методики розслідування окремих видів злочинів . . . . . . 4


  1. Первинні матеріали про вчинений злочин,первинні і наступні слідчі дії . . . . . . 5


  1. Поняття і види слідчих ситуацій . . . . . . 6


  1. Поняття криміналістичної характеристики та її співвідношення з кримінально-правовою, кримінологічною та психологічною характеристиками . . . . . . 7


  1. Елементи криміналістичної характеристики окремих видів злочинів . . . . . . 9


  1. Значення криміналістичної характеристики окремих видів злочинів у розробці методики розслідування . . . . . . 13
































  1. Методика розслідування окремих видів злочинів


Для того щоб швидко і повно розкрити будь-який злочин і викрити винних осіб при розслідуванні, необхідно знати певні кримінально-правові і криміналістичні особливості окремих видів злочинів, методичні принципи їхнього розслідування і особливості застосування рекомендацій криміналістичної техніки і тактики в специфічних умовах розслідування різних видів злочинів.

Методика розслідування окремих видів злочинів являє собою систему оптимальних прийомів і засобів діяльності слідчого в специфічних умовах розслідування різних видів злочинів, розроблену для найкращого вирішення задач слідства на певній теоретичній і методичній основі з урахуванням кримінально-процесуальних вимог кримінально-правової і криміналістичної характеристик злочинів.

Зміст методики розслідування окремих видів злочинів складається з двох груп питань. Одна група складається з загальних вихідних теоретичних і методичних положень, які стосуються криміналістичної характеристики злочинів, принципів підходу до розробки засобів розслідування, структури розслідування і змісту його частин. Інша група являє собою методичні питання розслідування конкретних видів злочинів, що реалізують загальнотеоретичні, методичні положення і рекомендації криміналістичної техніки і слідчої тактики в специфічних умовах розслідування різноманітних злочинів.

Кожний злочин за своїми обставинами і деталями є індивідуальним і неповторним. Тому не може бути й цілком однакового процесу їхнього розслідування. Однак кожний злочин, поряд з індивідуальними особливостями, містить в собі і деякі загальні риси, що повторюються. Останні найчастіше виявляються в способі, механізмі і обстановці вчинення злочинів, особі суб'єкта злочину і т.д.

Вказані загальні риси дозволяють об'єднати одиничні злочинні вчинки в окремі види і типи не тільки за кримінально-правовими характеристиками, але і по їхніх криміналістичних ознаках.

В свою чергу, вивчення і узагальнення слідчої практики показує, що в засобах розслідування злочинів, особливо однорідних в кримінально-правовому і криміналістичному відношеннях, також є багато загального. Це дозволяє виробити ряд типових методик розслідування злочинів, групи споріднених, одного виду або його різновидів. Разом з тим, в кінцевому результаті, не можна вимагати від методики розслідування, щоб в ній містилися вичерпні методичні вказівки про розслідування кожного конкретного злочину. Це практично неможливо.

Загальну орієнтацію про напрамок розслідування, обсяг і спосіб встановлення всіх обставин справи дадуть передусім кримінально-правові риси даного злочину (вид злочину, його різновид, особливості елементів його складу), а також пов'язані із ними обставини, підлягаючі доказуванню по справі, згідно кримінально-процесуальному закону (ст. 64 КПК). Звідси випливає зумовленість методики розслідування відповідними кримінально-правовими даними та предметом доказування.

В основному ж вибір найправильнішого напрямку розслідування, визначення обставин, які підлягають встановленню по справі, а також комплексу і послідовності необхідних для цього слідчих та інших дій залежать від своєрідності криміналістичної характеристики злочинних дій і слідчих ситуацій.

Під криміналістичною характеристикою злочину найдоцільніше розуміти сукупність взаємопов'язаних загальних та індивідуальних рис злочину, що виявляються головним чином в способі, механізмі і обстановці його вчинення, в окремих рисах особи його суб'єкта, а інколи і в інших ознаках злочинного вчинку, з урахуванням його специфіки, які в більшості випадків визначають первинні слідчі ситуації, коло обставин, що вимагають першочергового з'ясовування, дозволять виробити найбільш правильні і ефективні засоби їхнього розслідування.

Під засобом вчинення злочину в криміналістичному сенсі звичайно розуміють обумовлену різноманітними об'єктивними і суб'єктивними факторами систему дій або стримання від них, яка відкидає матеріальні і нематеріальні сліди, що дозволять з допомогою криміналістичних прийомів і засобів судити про суть вчиненого злочину, поведінку суб'єкта в період підготовки, скоєння і приховування злочинного вчинку, про мотиви і мету його злочинної поведінки.

Механізм вчинення злочину - це тимчасовий, і динамічний і інший зв'язок різноманітних обставин, етапів, фактів події злочину, що створює його картину.

Обстановка вчинення злочину - система різноманітного роду взаємодіючих між собою об'єктів, явищ і процесів, що характеризують умови місця, часу, погоди та інші умови об'єктивної реальності, що склалися в момент події злочину і можуть впливати на спосіб і механізм злочину.

Сліди особи злочинця, що мають криміналістичне значення, найчастіше виявляються в своєрідності способу, механізму і, в певній мірі, в обстановці вчинення злочину, характері предмету злочинного посягання і т.д.

Коло обставин, які підлягають першочерговому встановленню, повинно бути максимально специфічним для даного злочину і повинен забезпечувати отримання всієї можливої додаткової інформації, що вказує на основні обставини злочину.

В структурі процесу розслідування можна умовно виділити декілька етапів. Кожний з них має свою конкретну мету і певну специфіку в обсязі і засобах криміналістичної діяльності слідчого. Так, в розслідуванні більшості (незакінчених) кримінальних справ найчастіше вдається виявити три наступних етапи: початковий (що дозволить детальніше зорієнтуватися в обставинах злочину, накопичити, вивчити фактичні дані про нього - в першу чергу ті, що можуть з течією часу зникнути), наступний (що створює необхідну фактичну основу для пред'явлення обвинувачення і допиту обвинуваченого) і завершальний (що дасть можливість пред'явити обвинувачення, допитати обвинуваченого і здійснити інші дії, що вимагаються для завершення кримінальної справи). Другого етапу в розслідуванні може і не бути, якщо на першому вже створена база для пред'явлення обвинувачення.

По деяким складних, багатоепізодних справах, злочинах, пов'язаних з порушенням технічних, технологічних і інших правил, інколи виділяють підготовчий до розслідування етап. Він полягає в поповненні первинних матеріалів додатковими даними, яких не вистачає для порушення кримінальної справи в відведені законом терміни. Цей етап є не частиною розслідування, а лише підготовкою до його початку в суворій відповідності з кримінально-процесуальним законом.

Для здійснення найбільш успішного розслідування злочинів на всіх вищезазначених етапах слідчої діяльності по конкретній справі і на стадії підготовки до нього дуже бажано, щоб прийоми і засоби дій слідчого в методиці розслідування розроблялися з врахуванням особливостей зазначених етапів.


  1. Система та завдання методики розслідування окремих видів злочинів


Кожна методика розслідування, грунтуючись на викладених вище загальних положеннях, повинна відображати особливості застосування тактичних прийомів проведення слідчих дій.

Оперативно-розшукові дії по окремих категоріях дій також можуть мати особливості. Наприклад, розслідування дій про грабіжі і розбійні напади показало, що злочинці намагаються якомога швидше зникнути з місця злочину, але, знаходячись при цьому в схвильованому стані, вони нерідко напиваються, вчиняють сварки між собою або з сторонніми особами. Отже, по таких справах необхідно негайно організувати спостереження за всіма пунктами, звідки можна виїхати з даної місцевості, обов'язково перевірити у відділеннях міліції і штабах народних дружин випадки порушення суспільного порядку.

В окремих методиках розслідування (у випадках необхідності) повинні враховуватися і особливості взаємодії слідчого з ревізійними і інспекційними службами при розслідуванні, а також можливості притягнення громадськості до розслідування. При взаємодії з зазначеними вище службами необхідно виходити з того, що діяльність слідчого особливо на початку розслідування носить невідкладний характер і має важливе значення для здійснення правосуддя. Тому слідчому належить пріоритет у порівнянні з іншими службовими особами в проведенні будь-яких процесуальних дій по кожній пригоді, в якому містяться ознаки злочину.

Деякою своєрідністю характеризуються вибір і застосування прийомів і засобів криміналістичної техніки при розслідуванні окремих видів злочинів. По одних справах вимагається максимальний набір науково-технічних засобів, по інших - мінімальний. Застосування науково-технічних засобів повинно вміло поєднуватися з іншими діями слідчого і пристосовуватися до самих різноманітних слідчих ситуацій і т.д.


Случайные файлы

Файл
149559.doc
167932.doc
9481-1.rtf
30764-1.rtf
70320.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.