Роль мисливства в розвитку праобщини (61060)

Посмотреть архив целиком

Криворізький державний педагогічний університет

Історичний факультет

кафедра всесвітньої історії






Реферат

з предмету „Історія первісного суспільства”

на тему:

Роль мисливства в розвитку праобщини”



Виконала:

ст. гр. ІФ-09-1 ЗВ

Грибуцька Г.Б.

Прийняв: Кожухар О.І.











м. Кривий Ріг 2009 р.


План


Вступ

1. Первісна людина

2. Неандертальці

3. "Людина розумна"

4. Виникнення людського суспільства. Праобщина

5. Роль полювання в розвитку праобщини

Висновки

Література


Вступ


В історії людства є два періоди - первісний і період існування складно організованих класових суспільств. Перший з них тривав багато сотень тисяч років, другий - зовсім недовго. У первісний час людина стала людиною в повному розумінні слова, виникла його культура. Колективи людей були відносно невеликими й просто організованими, із примітивним побутом, тому вони й називаються первинними - первісними. Спочатку люди для того, щоб добути собі їжу, займалися збиранням і мисливством, користуючись кам'яними знаряддями. Потім вони почали самостійно вирощувати потрібні для себе рослини, розводити свійських тварин, будувати житло, створювати поселення.

Мета роботи: дослідити перші кроки людей у створенні прообразу теперішнього суспільства - праобщин.

Люди в первісних громадах були рівними по своєму положенню, з однаковими правами й обов'язками, серед них не було заможних та бідних. Відносини між родинами й окремими людьми визначалися родинними зв'язками, і нормою в цьому суспільстві були допомога й взаємна підтримка.

За сировиною, з якої люди виготовляли знаряддя, археологи ділять історію на три "віки": кам'яний, бронзовий і залізний. Самим довгим був кам'яний вік - близько 2,5 млн. років тому, а закінчився за 3 тисячі років до н. е. Бронзове століття тривало більше 2,5 тисяч років, а приблизно в середині II тис. до н. е. наступив залізний вік, у якому живемо й ми. Ці віки, особливо бронзовий і залізний, наступили в різних районах Землі не одночасно, десь раніше, десь пізніше.

Зараз важко повірити в це, але трохи більше ста років тому люди вважали, що їхній вид залишався незмінним з моменту появи людини. Їх уважали нащадками першого чоловіка й першої жінки, яких створили боги, незалежно від того, чи минулого це боги християн, мусульман або послідовників навчання Будди. Коли при розкопках знаходили людські кості, що відрізняються від сучасних, їх вважали останками особливо сильних людей або, навпаки, хворих. В 40-і рр. минулого століття в Німеччині були знайдені кістки одного із предків сучасної людини - неандертальця, які прийняли за останки російського козака, учасника наполеонівських війн, а один поважний учений сказав, що це кістки хворого старого, якого до того ж кілька разів ударили по голові.

В 1859 р. була видана книга Чарльза Дарвіна "Походження видів", у якій не говорилося про походження людини, але висловлювалося припущення, що людина, подібно іншим живим істотам, теж могла змінюватися, розвиватися від більш простих до більш складних форм. Із цього моменту почалася боротьба між тими, хто вважав за можливе походження людини від мавпи, і їхніми супротивниками. Звичайно, мова йшла не про відомих нам горил, шимпанзе або орангутангах, а про якісь вимерлі види, предків, загальних для людини й мавп.


1. Первісна людина


В XIX в. залишків скелетів найдавніших людей було відомо дуже мало. Зараз їх виявлено безліч. Самі древні знайдені в Африці, тому вважають, що саме на цьому континенті еволюція людиноподібних мавп, що тривала багато мільйонів років, привела до появи людини.3,5-1,8 млн. років тому по степах Африки вже бродили істоти, який назвали австралопітеками - південними мавпами. У них були невеликий мозок і масивні щелепи, але вони вже могли пересуватися у прямому положенні й тримати в руках ціпок або камінь.

Вчені вважають, що перші кам'яні знаряддя з'явилися близько 2,5 млн. років тому. Це були камені з гострими краями й уламки від них. Такими знаряддями можна було зрізати гілку, зняти шкіру з убитої тварини, розколоти кістку або викопати із землі корінь. Той, хто виготовив їх, одержав найменування "людина уміла" (homo habilis). Зараз його вважають першим представником людського роду.

"Людина уміла" пересувалась на ногах, а кисті його рук були пристосовані для того, щоб не тільки тримати ціпок або камінь, але й виготовляти знаряддя. Говорити ці найдавніші люди ще не вміли; подібно мавпам, вони подавали один одному сигнали лементами, жестами, гримасами. Крім рослинної їжі вони їли м'ясо тварин, на яких, імовірно, полювали. Їхньої групи були невеликими й складалися з декількох самців, самок з дитинчатами й підлітків.

Близько 1 млн. років тому з'явився новий вид - „людин випрямлена” (homo erectus), пітекантроп, тобто мавпочоловік. Ця істота все ще нагадувала своїх предків - тварин. Вона була покрита вовною, мала низьке чоло й сильно видатні вперед надбрівні дуги. Але розмір його мозку був уже досить великим, наближаючись до розміру мозку сучасної людини. "Людина випрямлена" навчилась робити різні знаряддя з каменю - великі рубала правильної форми, шкребки, різці. Такими знаряддями можна було рубати, різати, стругати, копати, вбивати тварин, знімати з них шкіри, обробляти туші.

Розвиток трудових навичок, здатність мислити, планувати свою діяльність дозволили цим людям пристосуватися до життя в різних кліматичних умовах. Вони жили в холодних областях Північного Китаю і Європи, у тропіках острова Ява, степах Африки. Під час існування "людини випрямленої" почався льодовиковий період. Через утворення льодовиків понизився рівень Світового океану, між розділеними колись водою ділянками суши виникли сухопутні "мости", по яких люди змогли проникнути, наприклад, на острів Ява, де були знайдені перші кістки пітекантропа.

Стоянки розташовувалися по берегах рік і озер, у місцях, де жили великі стада тварин. Пітекантропи іноді жили й у печерах, але не в глибині, де було небезпечно, а біля виходу. Сміливі мисливці, здобиччю яких були великі й сильні тварини, заганяли стада оленів, биків, слонів на обриви, у яри або ущелини, де й убивали їхніми списами й каменями. Здобич ділили між усіма. Первісні люди почали користуватися вогнем, що зігрівав їх, захищав від звірів і допомагав полювати. На вогні почали готовити їжу, що колись їли сирою.

Полювання на великих тварин, захист від небезпеки, переселення на нові території - все це вимагало об'єднаних зусиль багатьох людей. Їхні колективи повинні були бути досить численними й згуртованими. Ускладнення способу життя призвело до того, що старші стали навчати молодших, і підлітки довше, ніж колись, залишалися з батьками й родичами. Ці люди вже вміли говорити. І все-таки і їхній фізичний розвиток, і розвиток культури йшли дуже повільно: пітекантропи, як і знаряддя, що створювалися ними,, майже не змінюючись, проіснували близько 1 млн. років. [1]


2. Неандертальці


Вплив природного оточення й ускладнення діяльності людей привели до появи близько 250 тисяч років тому древнього різновиду "людини розумної" - неандертальця (за назвою германської долини Неандерталь, де вперше були виявлені його останки). Він уже мало відрізнявся від сучасної людини, хоча був грубо складений, мав низьке чоло й скошене підборіддя. За словами одного вченого, з такою істотою йому не схотілося б зустрітися вночі в міському парку. Але ці люди мали більш живий розум і краще пристосовувалися до тяжких умов льодовикової епохи, ніж їхні попередники - пітекантропи, які, зрештою, вимерли.

Неандертальці стали заселяти колись безлюдні області півдня Європи, Азії, Африки. Вони забиралися в печери, куди йшли на зимову сплячку величезні печерні ведмеді. Висота цих звірів досягала 2,5 м, довжина - 3 м, і таких великих тварин убивали люди, збройні списами, каменями, дрюками. Величезні скупчення кісток ведмедів знайдені в печерах Німеччини, Швейцарії, Австрії й інших країн.

Неандертальці вдосконалили знаряддя, винайдені пітекантропами. Їхня форма стала більше правильної й різноманітної. Неандертальці носили одяг зі шкір і вміли будувати прості житла, а близько 60 тисяч років тому навчилися добувати вогонь. Прискорюються темпи розвитку: техніка обробки каменю вдосконалюється тепер набагато швидше, ніж колись. Згадаємо, скільки часу існували знаряддя пітекантропів, а знаряддя, виготовлені неандертальцями, були в побуті 70 тисяч років, після чого їх змінили більше досконалі.

Про досить високий рівень розвитку неандертальців і їхніх культур можна судити по тому, що знаряддя в різних областях Землі, населених ними, уже не були такими однаковими, як колись. У цей час починає складатися одна з особливостей культури людства - її розмаїтість. У цей же час з'являються деякі ознаки фізичних відмінностей мешканців різних областей, формуються раси.

Відносини між людьми в групах, котрими жили неандертальці, стають всі прочнішими. Розуміючи, що належать до ланцюжка поколінь, що змінюються, люди стали ховати своїх померлих. Деякі тварини теж не кидають своїх померлих родичів: наприклад, слони закидають їх гілками. Можливо, ховали своїх небіжчиків і предки неандертальців. Люди навмисно рили ями, куди клали померлих. Часто поховання, причому численні, робили в печерах. Ховали всіх - жінок, дітей, старих мисливців. Нерідко такі поховання оточували каменями, у них залишали зброю, череп якої-небудь невеликої тварини, навіть квіти. Останки посипали червоною охрою або клали шматочки цього мінералу поруч із померлим. Імовірно, червоні кольори вже тоді сприймали як кольори життя.


Случайные файлы

Файл
57868.rtf
54177.doc
77059-1.rtf
26913.rtf
5158-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.