Місто Славута в роки Другої Світової війни (60733)

Посмотреть архив целиком















Наш край в роки Другої Світової





Дана тема є актуальною, оскільки ще досі не визначено точної кількості жертв терору і насилля фашистів. В даній роботі висвітлені події Великої Вітчизняної війни в окремому регіоні, а точніше в місті Славута. Тут викладені факти про початок війни, про один із найжорстокіших концтаборів – «Гросслазарет Славута. Табір 301», про масові винищення євреїв, а також про партизанський рух на території Славутчини. Як і по всій Україні війна розпочалася 22 червня з вторгнення німецьких військ. Під час панування фашистів на території Славутчини відбувалися масові репресії як українського населення, так і національних меншин. Було створено «фабрику смерті» - концентраційний табір «Гросслазарет 301», який був одним із найбільших концтаборів в Україні. Саме тут німецькі лікарі проводили свої нелюдські досліди. В’язнів примушували до найтяжчих робіт, при цьому годуючи їх їжею, при якій і без такого навантаження людина прожила б не довго. За архівними даними за два роки окупації тіт було розстріляно 150 тисяч полонених. Масовими були винищення не лише бійців Червоної Армії, а й єврейського населення. За своїм кривавим планом німці , за оголошенням, зібрали всіх євреїв міста на одній площі, а згодом жорстоко розправилися з ними : малих дітей заживо кидала в колодязь, дорослих розстріляли і заховали шарами в одній могилі. Уже весною1942 року відбулося збройне повстання підпільників. Початок партизанської боротьби поклав загін під командуванням А.З. Одухи. 14 червня 1942 року підпільники міста організували втечу з табору військовополонених, їх вивели у ліс, частково забезпечили зброєю. Славутське підпілля забезпечувало загін усім необхідним для життя і боротьби: людьми, одягом, продуктами харчування, медикаментами, зброєю, явочними квартирами, даними розвідки. Пізніше було вирішено день 14 червня вважати днем створення партизанського загону, який згодом розрісся у велике партизанське з’єднання ім.. Ф.М. Михайлова.

Початок війни Напад фашистської Німеччини на Радянський Союз 22 червня 1941 року перервав мирне життя славутчан, розпочалася мобілізація військовозобов’язаних, евакуація населення і матеріальних цінностей. Згадує В.Ф.Оржаховський:

- Про початок війни почув 22 червня з гучномовця, виступав В.Молотов. У цей день на Ринковій площі зранку був великий базар, але після повідомлення про війну люди швидко розбіглися, було не до торгівлі. Над містом почали пролітати літаки, чого раніше не було, адже район був закритий для польотів авіації. На вулицях з’явилися озброєні гвинтівками члени винищувальних загонів з числа місцевих жителів, переважно євреїв, для виловлювання лазутчиків і диверсантів. Особисто спостерігав як через місто повільно летів важкий літак. Раптом у небі з’явився швидкісний і обстріляв першого, з якого вистрибнули два парашутисти. По них відкрили стрільбу яструбки. Один з пілотів приземлився на Ринковій площі. Виявилося, що це радянський льотчик. Радянський літак впав в районі сучасних очисних споруд. З липня ворог почав бомбардувати місто. Були випадки грабежу із магазинів і залишених господарських будівель. Зі спогадів Побережного І.В., який у 1941 році закінчив 9 класів Славутської СШ № 1: «Війна для мене запам’яталася бомбардуванням міста. Найбільше постраждав центр міста, згорів кінотеатр. Великий пожар від бомбардувань виник в районі Ринкової площі». План призову в армію військовозобов’язаних 1905-1918рр. по Славутському району (близько 7 тисяч чоловік) виконано до вечора 23 червня. Мобілізовані 3-4 дні перебували в дворі лісок лубу, а потім групами і поодинці вирушали на Схід. Славутська МТС уже через кілька годин після отримання наказу про евакуацію встановила на залізничній платформі 49 тракторів, 1 автомашину. Протягом п’яти днів виконано план поставок діючій армії автотранспорту, тракторів, коней, возів. Підприємства міста перейшли на випуск продукції і матеріалів для потреб фронту. Продукція маслозаводу, харчокомбінату, підприємств промкооперації відправлялася військовим частинам. Лісозаготівельні організації, деревообробні підприємства переводилися на виготовлення шпал, деталей до військових возів тощо. Розміщена у Славуті кавалерійська дивізія, піднята по тривозі о 4 год. Ранку 22 червня, виступила до м. Кременця, де вже під вечір 23 червня вступила у бій з німецькими моторизованими частинами, які до того часу зайняли більшу частину міста. Вибивши ворога з Кременця, дивізія утримувала місто протягом 8 днів. Ведучи важкі бої, потрапила в оточення , з якого зуміла вирватися. Відступаючи з боями, дивізія в Каневі переправилася через Дніпро. Далі її шлях проліг на Полтаву, а у листопаді вона була відведена район м. Будьонівська Воронезької області. У попередніх боях дивізія втратила більше половини особового складу . понесла великі матеріальні втрати. Просування ворога до міста Славути стримували воїни 109-ї та 213-ї моторизованих дивізій. 109-а дивізія (командир полковник Краснорецький) вийшла з Острога і зайняла оборону на захід від Славути. Маючи відкриті фланги, дивізія вела важкі бої з переважаючими силами ворога. У лісі під Славутою перший бій з ворогом прийняла на себе 147-ма стрілецька дивізія. Її окремий мотоциклетний полк вступив у бій з передовими частинами ворожої танкової групи. Однак 4 липня частини фашистської армії окупували місто. Фашисти та місцеві найманці негайно приступили до встановлення «нового порядку» у місті. Було створено районну і міську управи, районну «народну» міліцію, війську комендатуру тощо. 24 липня комендант підписав «Наказ до населення міста Славута», в якому вимагалося:

  1. Всім, у кого знаходиться зброя, радіоапарати, акумулятори й аноди, телефонні апарати і всяке військове знаряддя, негайно віднести його до команди народної міліції, що по Цвітоській вулиці.

  2. Переховування більшовицьких міліціянтів, НКВДистів і військових карається розстрілом.

  3. Під загрозою розстрілу забороняються грабунки та привласнення всякого майна.

  4. Награбоване майно належить негайно знести в команду народної міліції (протягом 24 годин).

  5. Встановлено такі поліцейські години: а) для українців - від 6-ї до 21-ї години (9 годин вечора за німецьким часом), б) для жидів і поляків- від 6-ї до 20-ї години. Всі жид мусять носити на правому рамені білу опаску із блакитною зіркою Давида.

  6. Службою безпеки, охорони і порядку є українська народна міліція, котра носить жовто-блакитну відзнаку на лівому рамені. За невиконання цих наказів підлягає кожен воєнному судові

За період з 8 по 18 серпня у Славуті проведено детальний перепис населення. Нова влада занотовувала буквально все про жителів міста: місце проживання, власник будинку, попереднє місце проживання, дата поселення у Славуті, місце роботи, фах, працездатність, родинний стан відносно голови двору тощо. В окремому списку зібрано відомості про євреїв міста. До нього занесено 1390 осіб, переважно жінок, дітей і літніх громадян. Фактично це був список смертників, адже важко уявити, що після масового розстрілу комусь вдалося вижити. Розпочалося винищення працездатного єврейського населення міста уже в липні-серпні 1941 року, коли під виглядом відправки на роботу людей вивозили у лісові хащі на розстріл. Лише в урочищі Лиса Гора поряд з дорогою Славута-Шепетівка розстріляно близько 800 осіб. Наказ від 11 серпня 1941 року по міській управі засвідчує, що німецька влада не довіряє «народній міліції»:

«За погодженням з військовою комендатурою наказую:

  1. Районній міліції о 2 год. дня цього числа з’явитися до військового коменданта з виданою у комендатурі зброєю і велосипедами.

  2. Все майно, яке є у розпорядженні районної міліції, здати до управи.

Обов’язкова постанова Славутської міської управи від 12серпня передбачала:

«-Забороняється проведення обшуків та трусів у громадян міста і району представникам народної міліції або іншим органам району за винятком осіб від військової німецької комендатури.

- Обшуки представником народної міліції або іншим органом допускається проводити лише при наявності ордера від управи на право обшуку.» Окупаційна влада почала масові побори, про що свідчить постанова Славутської районної управи від 22.08.1941 року:

«Для приведення м. Славути в належний стан, ліквідації наслідків руйнування та пуску в дію підприємств районна управа постановляє:

  1. Накласти на жидівське населення м. Славути контрибуцію в розмірі 20 тис. крб.

  2. Накладену контрибуцію здати до 30.08.1941 року.

  3. Контрибуцію мусить зібрати та здати до управи жидівський комітет, на якого покладається вся відповідальність за здачу повної суми контрибуції у визначений термін.»

Наказом від 25.08 головним лікарем районної лікарні призначено Домбровського І. М., якого у грудні замінив на цій посаді Михайлов Ф. М. Для населення міста запроваджувалася трудова повинність, безкоштовна робоча сила використовувалася на різноманітних роботах, про що свідчить постанова районної управи від 6.09.1941 року: «Розглянувши матеріали про будівництво моста і прокладення тротуарів на урочище Плотиче, районна управа вирішила:відроблені громадянами м. Славути, мешканцями Плотиче 106 робочих днів на будівництві моста і прокладенні тротуарів віднести за рахунок трудових повинностей і оплати за такі не проводити».


Случайные файлы

Файл
102547.rtf
149778.doc
176729.rtf
60032.rtf
37721.doc




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.