Військо Київської Русі: тактика в бою (60606)

Посмотреть архив целиком
















Реферат на тему:

Військо Київської Русі: тактика в бою






Приготування до бою


Коли ворог був недалеко, й можна було сподіватися битви, військо відбувало останні приготування. Про те, що зближається бій, давали знак трубами та бубнами. Найперш у Юрія вдарили в бубни у війську й у труби загрубіли; і у Вячеслава, в Ізяслава й у Ростислава почали бити в бубни і в труби трубити, і полки почали готовитися (1151 р.).

Спершу військо повинно було озброїтися, одягнутися в броні, об лещися в оружіє. Облеклися в броні, і полки ізрядили (1111 р.). He дійшло військо до ріки Сяну, зсіло на полі озброїтися (1248 р.); війська всі позсідали з коней і озброїлися (1251 р.). Тяжку зброю підвозили підводами і вона була вже під рукою.

Потому військо ставало в бойову лаву; це звалося і с п о л ч ит их, і з р я д и т и, пристрої ти військо. Робили це на вигідному місці, звичайно на просторому полі.

Слово ізполчити означає — виставити полки. Деколи військо вже в поході було поділене на тактичні одиниці, але звичайно аж перед самим боєм ставало в полки. Тоді князь міг дібрати відповідних людей і назначити їм якесь завдання. Так Ізяслав 1151 р. звелів нарядити дружину з полків, а полків не рухати. Знову Данило в поході на ятвягів 1256 р. ізрядив полки, — кому яким полком ходити, і сам вийшов наперед.

Князь, що мав провід у бою, видавав накази, коли яка частина має рушити в бій. За особливу честь уважали йти в першу чергу на ворога, бо перший, удар був не раз вирішний. Між князями доходило часом до спорів, хто має дістати це першенство. Так 1183 р. Володимир Глібович послав до Ігоря, просив його їздити попереду зі своїм полком, бо, мовляв, князі руські (київські) все напереді їздили в руській землі; Ігор на це не погодився, тим то Володимир розгнівався й повернувся. Знову 1187 р. Володимир випросився у Святослава та Рюрика їздити попереду з чорними клобуками; Святославові було нелюбо пускати Володимира наперед перед своїми синами, але Рюрик і всі інші погодилися У поході на ятвягів 1256. р. українські й-польські князі просили Данила, щоб він перший ішов у бій: Ти король, голова всім полкам, — ти знаєш воєнний звичай, — кожний тебе засоромиться й налякається, вийди сам наперед.

Перед боєм князь об’їздив полки й укріпляв на бій (загрівав до бою). Ізяслав Мстиславич під Перемишлем 1152 р. перед битвою так промовив до свого війська: Браття і дружино! Бог не кинув руської землі й руських синів на все в безчестя, — на всіх місцях добували ми честь свою. І тепер, браття, всі це маймо на увазі й перед чужими народами дай нам Боже честь свою взяти/Молодші князі приїздили до найстаршого й завіряли його у своїй вірності: Батьку, хочемо голови свої поскладати за тебе і честь свою оборонити (1151 р.).

Побожні воїни перед боєм молилися. Так перед стрічею з половцями 1103. р. князі й вояки молили Бога й обіти подавали Богу і Пречистій Його Матері, — одні кутею, другі милостинею для бідних, інші жертвами на монастирі . Раз тільки стрічаємо в війську духовенство, підчас походу на половців 1111 р.: Князь Володимир приставив попів своїх, щоб їхали наперед війська і співали тропарі та кондаки Чесного Хреста і на канон святої Богородиці.

Часом бій не починався відразу. Військо озброєне та впорядковане стояло на місці та чекало, аж ворог перший пічне битву. Мстислав став перед городом і впорядкував дружину; і не поступив ані Олег на Мстислава, ні Мстислав на Олега, — і стояли один проти одного чотири дні.

Деколи обидві сторони старалися спровокувати одна одну насміхами та жартами. Так 1016 р. воєвода князя Святополка насміхавсь з новгородців, що були в війську Ярослава: Чого ви поприходили з тим калікою? — ви теслі, ми приставимо вас хороми нам ставити! Новгородці дуже на це розізлилися й заявили Ярославові, що другого дня підуть наступом на ворога. Перед битвою з Поляками над Бугом 1018. р. воєвода Ярослава жартував собі з польського князя Болеслава: Проколемо тріскою твоє товсте черево, Поляки ж ізнову під Ярославом 1249. р. дратували вояків Василька словами: поженемо вас на великі бороди. Василько відповів: Брехня ваше слово, Бог наш помічник, і кинувся на ворогів.


Бойовий лад


Військо уставлялося до бою в означений бойовий лад. Найчастіше бачимо поділ на три частини: середню, що звалася чоло, і два бічні крила, праве й ліве. У цей загальний бойовий лад уставлялися різні роди зброї: дружина й ополчення, тяжко-збройні и легко-збройні, піхота й кіннота та ін.

В різних часах бачимо різні комбінації упорядковування війська. У давніших часах вони цілком прості, пізніше складніші.

1) В битві під Листвином 1024 р. між Мстиславом та Ярославом Мстислав звечора впорядкував дружину й поставив сіверян у чоло проти варягів, а сам став з дружиною на крилах. Отже в осередку стояло слабше військо, тобто вої (ополчення), на крилах краще озброєна дружина. Бойовий порядок виглядав так:

2) У бою з печенігами під Києвом 1036. р. Ярослав виступив із города і впорядкував дружину, — поставив варягів посередині, праворуч — киян, ліворуч — новгородців, і стали перед городом. Тут у центрі стоїть найсильніше військо, тяжко озброєні варяги, на крилах народне ополчення (вої); це дає такий лад:

В обох цих битвах виступала сама піхота.

3) У бою з половцями під Трипіллям 1093. р. князі впорядкували дружину й пішли: праворуч ішов Святополк, ліворуч Володимир, посередині Ростислав. У війську кожного князя була й дружина й ополчення (вої, люди):

Подібним способом уставилися війська до бою над Трубежем 1149. p.: Юрій, Святослав Олегович і Всеволодич Святослав побачили, що вже полки (Ізяслава) йдуть за ними, вернулися й пішли зі своїми полками їм назустріч. І поставив Юрій синів своїх направо, а Святослава Олеговича і Всеволодича Святослава на ліво — і пішли полки один на один.

4) У відомому поході Ігоря на половців 1185. р. перед боєм над Сурлієм бачимо складніший бойовий лад: Тут упорядкували б полків: Ігорів полк посередині, праворуч його — полк брата Всеволода, ліворуч — синівця його Святослава; попереду, перед ним, син Володимир і другий полк Ярославів, ковуї (половці), що були з Ольстином, а третій полк також попереду, стрільці, що їх усі князі вивели; так упорядкували свої полки. Тут бачимо виразний поділ на дві боєві лінії: в першій виступають легкоозброєні сили, — стрільці, половецькі союзники (ковуї), може, боярська молодь під проводом молодого князя Володимира; у другій лінії — три полки князів, в яких (як видко з дальшого опису бою) була і дружина й ополчення (чорні люди). Все це була кіннота. Схематичний образ був, мабуть, такий:

5) В поході Данила на ятвягів 1251. р. посередині ішла тяжко-озброєна піхота, зі щитами й копіями (оружники), по боках стрільці з луками:

6) В іншому поході на ятвягів 1256. р. Данило впорядкував полки, і вказав кому полком ходити: сам вийшов наперед, і стрільців пустив наперед, а інших із обох боків дороги; дворському наказав іти за собою, а сам поїхав із малим числом оружних отроків. Здається, лад був такий:


Бій


Битву означали словами: бій, січа, брань, полк.

Був старий звичай, як ми вже сказали, що битву починав князь сам, символічним ударом копя. Вже 946 р. читаємо про бій з деревлянами: зійшлись обидва війська до бою, і Святослав сунув копям на деревлян, і копя полетіло між вухами коня й ударило в ноги коневі, — бо він був дитина. І сказали Свинелд і Асмолд: князь уже почав, потягніть, дружино, за князем. В 1149. р. літопис, оповідає про князя Андрія, що він виїхав перше за всіх на ворога, і дружина його за ним їхала, і зломив Андрій копя на противнику своїм.

Наказ до наступу князь давав згаданим вище висловом: потягніть, дружино, потягнімо мужно, браття і дружино.

Князь давав знати полкам, коли їм рушити: Ізяслав в’їхав у свій полк, і післав по всіх полках, кажучи: дивіться на мій полк,, і як мій полк піде, так і ви йдіть (1151. р.).

На знак, що бій починається, підіймали вгору прапор, стяг.. Це було гасло, що полки йдуть на ворога.

Літописи описують часом, як виглядали полки, що йшли до бою. Як зорі почали займатися, спершу в Юрія вдарили в бубни і полки почали готовитися; тай у Вячеслава, в Ізяслава й у Ростислава почали бити в бубни і в труби трубити, і полки почали готовитеся. Юрій із синами, своїми, і Володимир Давидович, Святослав Олегович і Всеволод Святославич, рушили зі своїми полками й пішли у верх Рутця (1156 р.). Особливою образовістю визначаються описи галицько-володимирського літопису.

Василько йшов на угрів і Дем’ян тисяцький і інших багато полків по лівому боці, Данило ж ішов ізо своїм полком посередині — а полк його був великий, забезпечений хоробрими людьми й лискучою зброєю (1231 р.).

Вої всі позсідали з коней, і озброїлися пішці з обозу; щити в них були як та зоря, шоломи як те сонце, що сходить, у руках держали вони копя як безліч трости, стрільці ж ішли по обох боках дороги, тримали в руках луки свої й понакладали на них стріли свої на ворогів (1251. р.).

В літописах читаємо різні технічні терміни, якими означали рухи війська й хід бою:

Зіступитися, зразитися значить — зустрітися.

Ткнути, поткнути — рушити, вдарити. Не знали думки брата свого, що хоче ткнути на пішців (1149 р.). Ізяслав радив разом усім поткнути на нього, і поткнули на нього всі {1151 р.).

Бости, значить — ударити копями, колоти списами: пободоста. оскепом, вбодоста во врата острожная, бодоша конь под ним..

Ударити в коні — означає наступ кінноти в повному розгоні: Володимир хотів упорядкувати полк, але еони не послухалися, а вдарили в коні на ворога (1096 р.).

Заїхати значить — ударити. з боку або з заду: Данило заїхав позад них і ударив копями.

Притягнути — прийти в допомогу.

Заставитися — забезпечитися, укріпитися: Володимирко заставився лісом.

Удержати полк — тримати відділ війська в бойовому ладі.

Гнати, гонити, загнати, угонити — вислови на означення погоні.


Случайные файлы

Файл
15060.rtf
12319.rtf
33170.rtf
34969.rtf
91947.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.