Участь України у миротворчих операціях (59961)

Посмотреть архив целиком














Реферат на тему:

Участь України у миротворчих операціях



План:


Вступ

1 Участь України в миротворчій діяльності ООН

2 Співробітництво України з НАТО.

Висновки

Список літератури



Вступ


На порозі XXI ст. геополітична ситуація в світі кардинально змінилася. Замість великих глобальних конфліктів прикладу «холодна війна», в останні роки зросла напруженість в окремих регіонах світу і як результат підвищилась роль та значимість миротворчої діяльності як засобу мирного врегулювання міжнародних конфліктів.

В останні роки миротворча діяльність стала головним методом, завдяки чому йде розбудова глобальної та регіональної системи безпеки. Все це певною мірою впливає на розвиток оборонної політики країн, втому числі України.

Участь України в миротворчій діяльності, разом з такими організаціями як ООН та НАТО, підвищує авторитет держави на міжнародній арені, дає змогу взяти участь в створенні колективної безпеки в світі, зробити свій внесок у підтримання міжнародного миру і стабільності. Миротворча діяльність є пріоритетною для української зовнішньої політики, яка веде до зміцнення зовнішніх гарантій національної безпеки, а поглиблення співробітництва з НАТО справляє істотний позитивний вплив на безпеку України і відповідає її національним інтересам.



1 Участь України в миротворчій діяльності ООН


Участь України у миротворчих операціях починається з 3 липня 1992 р. Тоді письмове звернення Генерального секретаря ООН до Уряду України з проханням надіслати батальйон Збройних сил України до Боснії і Герцеговини для участі в миротворчій операції ООН Верховна Рада України прийняла позитивне рішення. Терміново був сформований перший український батальйон чисельністю 420 військових і відправлений на територію колишньої Югославії.

З лютого 1994 р. Україну зарахували до складу учасниць так званої Системи резервних угод ООН та підписала відповідний Меморандум про взаєморозуміння між Секретаріатом ООН та Україною про надання конкретних ресурсів до зазначеної Системи (аеромобільно-десантний батальйон, транспортна авіаційна ескадрилья, група військових спостерігачів, штабних офіцерів та військової поліції). Система резервних угод ООН являє собою механізм, відповідно до якого певні військові підрозділи держав-учасниць Системи перебувають у готовності на своїй території і за запитом Секретаріату ООН та після схвалення відповідного рішення, згідно з діючим у країні законодавством, надсилаються до тієї чи іншої Місії ООН.

1995 р. два українських окремих спеціальних батальйонів, чисельністю 240 і 60 осіб взяли участь в миротворчій операції у складі сил ООН в Хорватії, а потім в складі сил, які займалися реалізацією Дейтонських угод по Боснії і Герцеговини.

Упродовж 1992 – 2006 рр. українські миротворці брали участь у таких миротворчих операціях:

Тимчасові сили ООН у Лівані (липень 2000 р. – квітень 2006 р.);

Багатонаціональні сили в Іраку (серпень 2003 р. – грудень 2005 р.);

Місія ООН у Сьєрра-Леоне (березень 2001 р. – березень 2005 р.);

Місія ОБСЄ у Грузії (1999 р. – 2005 р.);

Миротворчі операції Сили ООН з охорони (UNPROFOR) ( 1992 р. – 1995 р.);

Сили виконання угоди IFOR Сили стабілізації (грудень 1995 р. – грудень 1999 р.);

Місія ООН у Східній Славонії ПАООНСС (квітень 1996 р. – 1999 р.);

Місія ООН превентивного розгортання в Македонії (червень 1995 р. – березень 1999 р);

Місія ОБСЄ з верифікації у Косово (1998 р. – 1999 р.);

Місія ООН в Анголі (січень 1996 р. – лютий 1999 р.);

Місія ООН у Гватемалі (МІНУГУА) (січень – травень 1997 р.);

Місія ООН у Таджикистані (грудень 1994 р. – березень 2000 р.);

Міжнародні сили з підтримки миру в Косово, СРЮ (КФОР) (1999 р. – 2003 р.);

Місія ООН в Афганістані (квітень 2000 р. – травень 2001 р.);

Місія ООН на півострові Превлака, Хорватія ( січень 1996 р. – грудень 2002 р.);

Гуманітарна місія в Державі Кувейт (квітень – серпень 200 3р.).

Крім того, особливо слід виділити миротворчу діяльність українських військовий в Іраку, де після військової перемоги США над режимом С. Хусейна американський президент Дж. Буш закликав світове співтовариство взяти участь в встановлення демократії в Іраку. На це рішення відгукнувся президент України Л. Кучма.

В червні 2003 р. Верховна Рада ратифікувала наказ президента про участь українських військ і миротворчій місії в Іраку. 7 серпня 2003 р. почалась відправка українських миротворців в Ірак і Кувейт. У відповідь Джордж Буш пообіцяв Україні підтримку на шляху до інтеграції в європейські і євроатлантичні структури.

Всього було відправлено від 1600 – 1800 українських військовослужбовців, які склали 5-ту окрему механізовану бригаду. Українська бригада увійшла під командування багатонаціональної дивізії «Центр-Південь», яка мала в своїй основі польський контингент військ з місцем дислокації в провінції Васит в 140 км. від Багдаду.

В Іраку українським військам довелося не лише охороняти нафтові родовища, але й брати участь у бойових діях, в результаті чого до березня 2005 р. загинуло 18 солдат і офіцерів з українського контингенту.

З наближенням президентських виборів 2004 р. постало питання про виведення українських військ з Іраку. Президент України Л. Кучма вважав, що Україна повинна виконати взяті на себе обов’язки як і інші країни-учасниці Іракської компанії, але скоро він змінив свою думку і визнав необхідність термінового виводу військ у зв’язку з збільшенням втрат серед українських миротворців. У вересні 2004 р., в розпалі президентської компанії, Л. Кучма направив в Ірак кандидата на пост президента В. Януковича, де він заявив, що обов’язково займеться питанням виводу українських військ. Ще раніше про необхідність виводу українських військ з Іраку неодноразово відзначав В. Ющенко.

В січні 2005 р. Верховна Рада прийняла постанову, в якому президенту Л. Кучмі було запропоновано терміново вивести українських миротворців. Новий президент України В. Ющенко, заявив, що він виповнить свою обіцянку по виведенню українського контингенту. 15 березня 2005 р. розпочалося поетапне виведення українського контингенту, а вже в грудні 2005 р. Ірак покинули останні українські миротворці.

США знали наміри В. Ющенка вивести війська, тому і запропонували зберегти свою присутність в Іраку, але вже в інших формах – в якості військових радників і спостерігачів, що і було зроблено в 2006 р. Крім того, держсекретар США Кондоліза Райс, під час візиту до України подякувала Україні за її участь в іракській операції і заявила, що «Україна приєдналася до тих держав, які забезпечують стабільність в Іраку, а виведення українських військ ніяким чином не відобразиться на взаєминах Києва і Вашингтона».

Миротворча діяльність України в рамках ООН не обмежується лише військовими аспектами. Україна широко представлена в підрозділах Цивільних поліцейських сил ООН. 54 українських цивільних службовці брали участь у складі Спеціальних міжнародних поліцейських сил ООН у Боснії і Герцеговині, Перехідної адміністрації ООН для Східної Славонії в Хорватії, Сил превентивного розгортання ООН у колишній югославській Республіці Македонія. У січні 2003 р. представники України повернулися з місій ООН у Боснії і Герцеговині та Хорватії, мандат яких завершився. Крім того, українські цивільні спостерігачі брали активну участь у спостереженні за виборами, які проводилися під егідою ООН у Південно-Африканській Республіці та Мозамбіку. Україна надавала свої авіатранспортні послуги ООН для проведення низки гуманітарних операцій на Африканському континенті. Понад 1000 українських військовослужбовців і цивільних поліцейських представляють зараз нашу державу в місіях ООН у Грузії, Демократичній Республіці Конго, Ефіопії та Еритреї, Косові (Сербія), Лівані, Сьєрра-Леоне, Східному Тиморі. За період членства України в Раді Безпеки ООН у 2000–2003 рр. Українське представництво в операціях із підтримання миру збільшилося у 25 разів. Як результат, Україна сьогодні обіймає восьме місце серед усіх держав-членів ООН, чи перше серед європейських країн-контрибуторів миротворчого персоналу.

Разом із тим, за роки миротворчої діяльності України в рамках ООН загинуло 24 українських військовослужбовці та понад 60 отримали поранення. Надаючи великого значення належному рівню захисту й безпеки українського персоналу в операціях ООН із підтримання миру, у 1994 р. на 49-й сесії Генеральної Асамблеї ООН Україна виступила ініціатором Конвенції щодо захисту миротворчого персоналу ООН, яку наша країна підписала однією з перших, а в липні 1995 р. український парламент її ратифікував.

У зв’язку з трагічними подіями в США 11 вересня 2001 р. Україна приєдналася до глобальної антитерористичної коаліції та висловила готовність докласти максимальних зусиль для спільної боротьби з міжнародним тероризмом, насамперед у рамках ООН. На 56-й сесії Генасамблеї і засіданнях Ради Безпеки ООН делегація України виступила з низкою ініціатив, спрямованих на активізацію міжнародного співробітництва в цій сфері, серед них – проголошення 11 вересня Днем боротьби з міжнародним тероризмом; проведення спеціального засідання Ради Безпеки ООН на рівні міністрів закордонних справ щодо подальших кроків у цьому напрямі, яке відбулося 12 листопада 2005 р.; створення міжнародної універсальної антитерористичної структури, створення патрулів в Аденській затоці та біля узбережжя Сомалі для запобігання піратських проявів.


Случайные файлы

Файл
27523.rtf
95290.rtf
56498.rtf
32255.rtf
3869.doc




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.