Пристрої реєстрації інформації (48205)

Посмотреть архив целиком











РЕФЕРАТ

На тему «Пристрої реєстрації інформації»





1. Класифікація пристроїв зовнішньої пам'яті


За принципом дії пристрої зовнішньої пам'яті розділяються на:

а) електронні, в яких у якості запам'ятовувальних елементів використовуються напівпровідникові елементи;

б) магнітні, з нерухомими магнітними запам'ятовувальними елементами;

в) електромеханічні, з рухомими магнітними носіями інформації.

г) електромеханічні, з оптичними носіями інформації.

Найбільш поширені у якості пристроїв зовнішньої пам'яті електромеханічні запам'ятовувальні пристрої з магнітними носіями інформації, які в свою чергу поділяються на:

запам'ятовувальні пристрої на магнітній стрічці;

запам'ятовувальні пристрої на магнітних дисках.

Принцип дії ЗП на магнітній стрічці (рис.1) полягає в тому, що магнітна стрічка рухається за допомогою стрічкопротяжного механізму відносно блоку магнітних головок. Стрічкопротяжний механізм приводиться в дію спеціальним приводом від електродвигуна.


Рисунок 1 – Структура ЗП на МС


Магнітна стрічка перемотується цим приводом з першої котушки. В процесі перемотування стрічка рухається біля блоку головок, який складається з декількох головок, розміщених конструктивно на одній лінії, перпендикулярній напрямку руху стрічки. Кожній головці відповідає розміщена під нею доріжка магнітного запису. Таким чином при допомозі блоку головок одночасно поперек стрічки записується двійковий код, кількість розрядів якого відповідає числу головок (рис.2).


Рисунок 2 – Взаємодія БГ з магнітною стрічкою


На практиці використовують універсальні та здвоєні головки. В першому випадку одні та тіж головки використовують для запису та відтворення інформації, у другому випадку використовуються окремі блоки головок, що розміщені на деякій відстані одна від одної. Головка відтворення може використовуватись також для контролю процесу запису інформації.

Принцип дії ЗП на магнітних дисках полягає в тому, що інформація записується по концентричних доріжках тонких магнітних дисків, покритих магнітним шаром товщиною декілька мікрон. Пакет дисків встановлюється на вал, який приводиться в дію електродвигуном (рисунок 3).


Рисунок 3 – Принцип дії магнітного диску


Позначення: 1 – диск магнітний; 2 – вал; 3 – електродвигун; 4 –плаваючі головки запису/відтворення; 5 – ричаги приводу ПГ; 6 – каретка приводу ПГ; 7 – електродвигун приводу головок.

Запис інформації проводиться на обидві поверхні диску за допомогою плаваючих головок. Головки встановлені на пружинних ричагах, закріплених за допомогою спеціального привідного механізму. Привідний механізм рухає каретку з ричагами головок по радіусах дисків таким чином, щоб головки попадали на вибрану концентричну доріжку. Управління таким приводом здійснюється високоточним перетворювачем коду номера доріжки в відповідне переміщення вузла головок.

При виготовленні тонких дисків неможливо позбутись ефекту "биття" поверхні, окрім того контактний запис та читання призводить до швидкого зносу поверхні диска та головок. Тому робота такого пристрою з безконтактним записом-читанням можлива тільки при умові застосування плаваючих головок, що в свою чергу зменшує швидкість запису та читання інформації.






2. Принцип магнітного запису цифрової інформації


Основу процесу цифрового магнітного запису складає взаємодія магнітних головок та магнітного носія інформації, які рухаються одні відносно інших. Магнітні головки являють собою мініатюрні електромагніти, що розміщують у поверхні магнітного носія з невеликим зазором (безконтактний метод) або без зазору (контактний метод).

Таким чином в процесі магнітного запису беруть участь мініатюрний електромагніт (головка) з сердечником із низькокоорцетивного матеріалу, який має малу залишкову намагніченість та магнітний шар носія з висококоорцетивного магнітного матеріалу з великою залишковою намагніченістю. Цей магнітний шар зберігає магнітний стан, переданий магнітною головкою ділянці поверхні, довгий час.

Для запам'ятовування двійкової інформації використовують два протилежних стани насичення магнітного матеріалу носія. Ці стани утворюються шляхом перемагнічування відрізків поверхні носія імпульсами різної полярності в обмотці магнітної головки. На поверхні магнітного носія під магнітною головкою утворюється послідовність елементарних магнітів (магнітних відбитків), чергування полярності яких буде відтворювати чергування одиниць та нулів в кодовій комбінації, що записується (рисунок 4 а, б).


а) б)

Рис.4 Процес магнітного запису дискретної інформації


Інформація записана на поверхні носія відтворюється за допомогою головок читання. Головки запису і читання, як правило, мають однакову конструкцію і в ряді випадків одні та ті ж головки використовують для запису та читання (універсальні головки). При проходженні під головкою читання магнітного носія з намагніченими елементами їх магнітний потік шунтується головкою і в її обмотці виникають імпульси ЕРС. Полярність, або фаза цих імпульсів вказує, що записано на даному відрізку доріжки -одиниця чи нуль (рисунку 5).


Рисунок 5 – Сигнали запису та читання


При запису аналогової інформації на магнітні носії (звук, музика і т.д.) сигнал на виході головки читання повинен точно відтворювати закон зміни вхідного сигналу Х(+). Ця вимога не обов'язкова при запису цифрової інформації. Достатньо щоб вихідний сигнал мав два чітко відмінні стани відповідних логічній 1 чи 0. Якщо запис відбувається шляхом зміни в головці запису полярності імпульсів струму, то при відтворенні сигналу на виході головки читання буде мати форму імпульсів диференціювань швидкості наростання (спаду) фронтів імпульсів запису.

Ступінь використання поверхні носія на практиці визначають такою одиницею, як густина запису інформації. Густина запису визначається кількістю двійкових сигналів на одиницю площі носія.


КГ=δ∙l,


де КГ – коефіцієнт густини запису,

δ – поздовжня густина запису, біт/мм,

l – кількість доріжок запису на одиниці площі, наприклад, мм2.

Найбільшу густину запису можна отримати при контактному методі запису. Однак тертя, що викликає знос головок та носія, обмежує швидкість руху носія відносно головок. Це в свою чергу обмежує можливу густину запису.






3. Загальні характеристики електромеханічних пристроїв зовнішньої пам'яті


Пристрої зовнішньої пам'яті великої ємності визначаються сукупністю таких характеристик:

Загальний об'єм інформації, що записується на одну конструктивну одиницю носія, в КБайтах, МБайтах, ГБайтах;

Максимальний або середній час доступу до інформації. Цей час визначається максимальним часом пошуку інформації і може знаходитись в межах від декількох десятків мілісекунд (для ЗП прямого доступу) до декількох хвилин (для ЗП послідовного доступу).

Частота та швидкість передачі даних, яка визначається числом двійкових знаків, що записуються на носій або читається з нього за одну секунду по одному каналу. Швидкість передачі визначається як частота надходження імпульсів запису по одному каналу помножена на кількість каналів.

Надійність ЗП, яка визначається достовірністю процесу читання, безвідмовністю та ремонтоздатністю. Достовірність оцінюється кількістю біт, що правильно читаються, на одну помилку читання. Безвідмовність характеризується середнім часом безвідмовної роботи, а ремонтоздатність - середнім часом усунення однієї несправності.

Питома вартість ЗП, що визначається відношенням вартості ЗП до його ємності.

Термін служби ЗП, який визначається як час роботи пристрою після закінчення якого потрібна заміна складових.






4. Принципи побудови трактів запису та читання ЗП на магнітних носіях


Сучасні ЗП на магнітних носіях мають досить складні електронні системи запису та читання. В ряді випадків виявляється економічно та технічно виправданим компенсувати недоліки конструкції та технології виготовлення ЗП за рахунок ускладнення схемотехніки трактів запису та читання.

Електромеханічні ЗП можуть записувати інформацію за допомогою однієї або декількох головок відповідно на одну або декілька доріжок запису. При цьому кожен канал запису складається з головки запису, підсилювачів запису читання, елементів формування сигналу та синхронізації запису, вузлів комутації головок.

В тракті запису цифрової інформації проводиться вибір магнітних головок та підсилювача запису, відбувається формування струму запису, відключення підсилювача запису в процесі читання. Тому тракт запису, як правило, складається з логічної схеми, підсилювача потужності сигналу, запису та магнітної головки. Окрім того в схему можуть входити елементи комутації. Такі властивості в повній мірі повинен мати тракт запису на магнітних дисках. В ЗП на магнітних дисках з роздільними головками немає необхідності комутувати магнітні головки, також пониженими є вимоги до АЧХ тракту запису. В той же час існує необхідність контролю інформації, що записується на носій шляхом її читання в процесі запису, а це в свою чергу призводить до необхідності підвищення перешкодозахищеності тракту.

Тракт читання призначений для лінійного підсилення сигналу з головки читання, автоматичного регулювання підсилення, пікового детектування, формування та корекції форми вихідного сигналу, комутації магнітної головки. Тракт читання повинен мати високу першкодостійкість та мінімальний час становлення фронтів сигналів.


Случайные файлы

Файл
29680.rtf
123070.rtf
107117.doc
130055.rtf
36464.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.